30 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5585/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 про відмову в призначенні пенсії;
зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 у ДП “Шахта № 1 “Нововолинська”, з 01.01.2020 по 31.12.2023 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”;
зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII з 29.04.2024 (з дати звернення).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 29.04.2024 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Проте, рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 за наслідками розгляду даної заяви позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з огляду на відсутність віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а саме 55 років. Окремо було повідомлено, що період роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 02.06.2015 по 30.11.2016, та з 01.01.2020 та 31.12.2023 не зараховано до страхового та пільгового стажу у зв'язку з тим, що роботодавцями не було сплачено страхові внески. При цьому, в оскаржуваному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 26 років 05 місяців 15 днів, пільговий стаж становить 09 років 01 місяць 12 днів.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальники (роботодавці) ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» щомісячно здійснювали відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачували страхові внески за неї, а факт незарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, за відсутності її вини, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 у ДП “Шахта № 1 “Нововолинська”, з 01.01.2020 по 31.12.2023 у ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.
З даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 ,. форми ОК-5 вбачається, що позивач у спірні періоди працювала у ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за що їй була нарахована та виплачена заробітна плата.
Позивач не погоджується із рішенням відповідача - 1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідач-1 при вирішенні спірних правовідносин застосував норму, яка не підлягає застосуванню, а саме ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а не ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Враховуючи вищенаведене та з покликанням на рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, вказує, що оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах вона досягла необхідного пенсійного віку (50 років) та мала страховий стаж понад 26 років, в тому числі за Списком №2 понад 15 років, тому має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзивах на позов від 11.06.2024 №0300-0902-7/35556 ГУ ПФУ у Волинській області (а.с.42-46) та від 11.06.2024 №1300-5903-8/104242 ГУ ПФУ у Львівській області (а.с.34-37), кожен зокрема, позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні.
В обгрунтування своєї позиції вказали, що ОСОБА_1 29.04.2024 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Органом, який розглядав заяву позивача є ГУ ПФУ у Львівській області. За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення №032450008205 від 06.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недосягненням віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 26 років 05 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить 09 років 01 місяць 12 днів, вік позивача 50 років 09 місяців 15 днів, відтак остання не досягла 55 річного віку, який є обов'язковою умовою для набуття права на даний вид пенсії та необхідного пільгового стажу не менше 10 років на зазначених роботах.
Крім того, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 інформація про сплату страхувальниками (роботодавцями) з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” єдиного внеску про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відсутня, тому правових підстав для зарахування вказаних періодів до страхового та пільгового страхового стажу для розрахунку пенсії на пільгових умовах позивачу немає.
Відповідачі вказали, що за змістом статей 1, 11, 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховим стажем може бути визнано період роботи, за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, а обов'язок сплати таких внесків покладено на страхувальника, якими у даному випадку є ДП «Шахта №1 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля». До страхового періоду не зараховуються період, коли підприємством не сплачено страхові внески.
Факт сплати страхових внесків підтверджується даними Державного реєстру, який є єдиним (виключним) джерелом про наявність та періоди, за які було сплачено страхові внески. Саме лише нарахування єдиного внеску не є достатньою підставою для зарахування стажу особи як страхового за відсутності його сплати, навіть за умови звільнення роботодавця від виконання зобов'язань платника єдиного внеску в порядку Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Зазначають, що до спірних правовідносин пункт “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не застосовуються, оскільки спірні правовідносини регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З наведених підстав просять у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
29.04.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 50 років, звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, надавши пакет необхідних документів: трудову книжку від 15.08.1991 НОМЕР_1 ; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №38 від 22.04.2024 та №49 від 22.04.2024; витяги з наказів по ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» (правонаступником якого є ДП «Шахта №1 «Нововолинська») №33 від 05.02.2010 та №40 від 05.02.2015, ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» №24 від 26.01.2015 та №25 від 24.01.2020 “Про результати проведення атестації робочих місць”; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; паспорт громадянина України; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання інші документи (а.с.50-62).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ у Львівській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2024.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недосягненням віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.10-11).
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача становить 26 років 05 місяців 15 днів, пільговий стаж за Списком №2 становить 09 років 01 місяць 12 днів, вік позивача 50 років 09 місяців 15 днів.
До пільгового та страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” згідно трудової книжки книжку від 15.08.1991 НОМЕР_1 та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №38 від 22.04.2024 та №49 від 22.04.2024, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України. Зарахування до страхового стажу згаданих періодів роботи можливе за умови повної сплати страхових внесків роботодавцем та відображення їх у системі персоніфікованого обліку.
Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернулася за захистом своїх прав з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із пунктом “б” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, чинній до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам
і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Законом №213-VIII (набрав чинності 01.04.2015) стаття 13 Закону № 1788-ХІІ була викладена в новій редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту,
але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII (далі - рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020):
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII;
стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б”-“г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
зстосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б“-„г“ статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення“ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення“ від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
“На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Разом з тим, згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин у даній справі була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020) з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке є правонаступником Управління ПФУ в Попаснянському районі Луганської області, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію, які полягають у такому.
Норми Законів №1788-ХІІ та №1058-IV регулюють одне і те ж коло відносин, явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України”). Оскільки у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (такий правовий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а), тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Отже, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для жінок, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць на підставі Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) мають жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується відповідачами, що 28.07.2023 позивач ОСОБА_1 досягла віку 50 років, станом на день звернення нею за призначенням пенсії (29.04.2024) страховий стаж позивача становив 26 років 05 місяців 15 днів (при необхідному не менше 25 років), з них пільговий стаж за Списком №2 - 09 років 01 місяць 12 днів (при необхідному не менше 10 років на зазначених роботах).
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 до пільгового та страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” у зв'язку з відсутністю сплати роботодавцями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Суд вважає неправомірним не зарахування ГУ ПФУ у Львівській області до пільгового та страхового стажу позивача спірних періодів роботи, з огляду на наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 від 15.08.1991 НОМЕР_1 , позивач 08.07.2008 була переведена гірником з виборки породи 2-го розряду на ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» (наказ №61 від 07.07.2008); 01.06.2015 звільнена по переводу на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (наказ №70к від 01.06.2015); 02.06.2015 прийнята по переводу машиністом підйомної машини на ДП «Шахта №1 «Нововолинська» (наказ №1к від 02.06.2015); 04.12.2016 звільнена по переводу на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (наказ №140/к від 05.12.2014); 06.12.2016 прийнята на роботу машиністом підйомної машини на ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» (наказ №208/к від 05.12.2016) де працює на даний час (а.с.19-21).
Довідкою ДП Шахта №1 "Нововолинська" №38 від 22.04.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стверджується, що позивач в період з 08.07.2008 по 04.12.2016 виконувала роботи на поверхні шахти за посадою - машиніст підйомної машини та гірник, зайнятий на виробничій ділянці з відбиранням проб (а.с.13).
Довідкою ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля" №49 від 22.04.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стверджується, що позивач в період з 06.12.2016 по теперішній час виконує роботи на поверхні шахти за посадою - машиніст підйомної машини (а.с.17).
З копій витягів з наказів по ВП «Шахтоуправління «Нововолинське» ДП «Волиньвугілля» (правонаступником якого є ДП «Шахта №1 «Нововолинська») №33 від 05.02.2010 та №40 від 05.02.2015 “Про результати проведення атестації робочих місць”, з копій витягів з наказів по ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» №24 від 26.01.2015 та №25 від 24.01.2020 “Про результати проведення атестації робочих місць” вбачається затвердження переліку робочих місць, професій та посад, працівників, котрим у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначене пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Списком №2. У вказаних витягах професії “машиніст підйомної машини”, “гірник, зайнятий на виробничій ділянці з відбиранням проб” віднесено до Списку №2 (а.с.15-16,18).
З даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 вбачається, що позивач працювала у спірні періоди: з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” за що їй була нарахована та виплачена заробітна плата, з якої нараховувався ЄСВ (а.с.63-67).
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу не зарахування до страхового та пільгового страхового стажу для призначення пенсії періодів роботи позивача з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля” у зв'язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя статті 24 Закону №1058-IV застосовується з 01 жовтня 2017 року).
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як слідує із записів у трудовій книжці, з довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №38 від 22.04.2024, виданої ДП Шахта №1 "Нововолинська" у період з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 позивач працювала на ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" ДП "Волиньвугілля" (правонаступником якого є ДП «Шахта №1 «Нововолинська»). З довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №49 від 22.04.2024, виданої ВП "Шахта Бужанська" ДП "Волиньвугілля" вбачається, що у період з 01.01.2020 по 31.12.2023 позивач працювала у ВП "Шахта "Бужанська" ДП "Волиньвугілля".
При цьому, в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 наявна інформація про нараховану та виплачену заробітну плату, з якої нараховувався ЄСВ за періоди з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 02.06.2015 по 30.11.2016, з 01.01.2020 по 31.12.2023.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” наявність заборгованості перед ПФУ України зі сплати страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки, відповідальність за несплату страхових внесків несе лише підприємство-страхувальник в якому працює застрахована особа.
Відповідно до пункту 6 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на переконання суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а.
Отже, письмовими доказами підтвекрджується, що у спірні періоди з 01.12.2010 по 31.12.2010, з 02.06.2015 по 30.11.2016, з 01.01.2020 по 31.12.2023 позивач була зайнята повний робочий день на роботах на поверхні шахти за Списком №2. За вказані періоди позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески. Таким чином, у відповідача - 1 були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового страхового стажу позивача за Списком №2 періодів роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”, у зв'язку з відсутністю у відповідача даних про сплату страхових внесків по ЄСВ.
Відтак, з метою належного захисту прав позивача, слід визнати протиправним не зарахування відповідачем-1 до страхового та пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.
Водночас, із зарахуванням до страхового та пільгового страхового стажу спірних періодів роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”, пільговий стаж позивача становитиме більше 10 років (при необхідному не менше 10 років) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020).
Таким чином, оскільки на час звернення із заявою від 29.04.2024 позивач досягла 50-річного віку, мала не менше 20 років страхового стажу, з них не менше 10 років пільгового стажу, про що подала необхідні документи, тому позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020).
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного віку 55 років та пільгового стажу не менше 10 років, який визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, є протиправним.
Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досягнувши 50 років 28.07.2023, із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах звернулася - 29.04.2024, тому пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту “б” статті 13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020) та приписів статті 45 Закону №1058-IV позивачу має бути призначена з 29.04.2024 (тобто з дня звернення за пенсією з відповідною заявою).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання призначити пенсію є ГУ ПФУ у Львівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення/перерахунку). При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу, ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, суд у цій справі дійшов висновку, що з урахуванням наведених норм чинного законодавства України і встановлених обставин справи та для ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового страхового стажу позивача періоди роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”; зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 №213-VІІІ (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020).
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській області, рішенням якого було відмовлено позивачу у призначенні пенсії, необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 17.05.2024 №90 (а.с.6).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №032450008205 від 06.05.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та пільгового страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 02.06.2015 по 30.11.2016 на ДП “Шахта № 1 “Нововолинська” та з 01.01.2020 по 31.12.2023 на ВП “Шахта “Бужанська” ДП “Волиньвугілля”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02 березня 2015 року №213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 з 29.04.2024.
У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук