м. Вінниця
31 липня 2024 р. Справа № 120/16772/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №120/16772/23 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не надання підтвердження участі штаб-сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 на території Чернігівської та Сумської областей у формі списків, передбачених додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 70 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 12.06.2022 в розрахунку до 70000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
24.07.2024 від представника позивача - адвоката Овчіннікова А.А. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, у якій представник просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25992,00 грн.
Ухвалою суду від 26.07.2024 розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у письмовому провадженні.
29.07.2024 до суду від представника військової частини НОМЕР_1 надійшли заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.
Копію ухвали від 26.07.2024 військова частина НОМЕР_2 отримала 26.07.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Своїм правом на подання заперечень не скористалася.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи №120/16772/23 представником надано Договір про надання правової допомоги №28/09/2023 від 28.09.2023 укладеного між адвокатом Овчінніковим А.А. та клієнтом ОСОБА_1 , згідно п. 5 якого установлено, що за надані адвокатом послуги, клієнт оплачує адвокату наступний гонорар та у наступному порядку: вартість послуги - 7000,00 грн досудова підготовка, складення та подання до суду першої інстанції позовної заяви, по 2000,00 грн участь адвоката у кожному судовому засіданні в суді першої інстанції, умовний гонорар 10% від грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до квитанції від 02.10.2023, ОСОБА_1 на виконання умов Договору сплачено 7 000,00 грн.
Відповідно до Акту про надання правової допомоги від 22.07.2024 відповідно до Договору про надання правової допомоги №28/09/2023 від 28.09.2023, адвокатом на виконання умов Договору було надано наступні послуги, зокрема: зустріч з клієнтом, первинна консультація (90 хв.); правовий аналіз законодавства, що регулює спірні правовідносини між клієнтом та відповідачем, вивчення судової практики з даного предмету спору (180 хв.); узгодження правової позиції з клієнтом (60 хв.); підготовка та поштова відправка адвокатських запитів на адресу Державної прикордонної служби України, Військова частина НОМЕР_1 ДПСУ, Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (180 хв.); підготовка позовної заяви, додатків, їх поштова відправка (300хв.).
Пунктом 2 цього Акту передбачено, що клієнт сплачує гонорар у розмірі 10 % від грошової суми, що підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду, яке набрало законної сили у сумі 18 992,00грн. протягом десяти днів з моменту підписання цього Акту.
Пунктом 3 цього Акту передбачено, що загальна вартість наданих послуг становить 25 992,00 грн. (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 00 копійок).
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Суд вважає необґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат у розмірі 25 992,00 грн., не є обґрунтованою в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені у Акті витрати на їх виконання є завищеними.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася та позовні вимоги задоволено частково.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу Європейський суд із прав людини у п. 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Надаючи оцінку щодо відшкодування витрат гонорару успіху, суд виходить із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 904/4507/18 від 12.05.2020.
Так, Велика Палата Верховного Суду зробила посилання, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Крім того, у резолютивній частині рішення суд не визначав конкретну суму стягнення додаткової винагороди на користь позивача.
Враховуючи досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у справі №120/16772/23 є 5000 грн. (п'ять тисяч гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 .
Керуючись ст. ст.132,137,139,243,246,252,255,293,295 КАС України суд
Заяву представника позивача - адвоката Овчіннікова Антона Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач 1: військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач 2: військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Віятик Наталія Володимирівна