Дата документу 25.07.2024 Справа № 331/1241/24
Єдиний унікальний № 331/1241/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/497/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
25 липня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 6 липня 2024 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Курахівка Селидівської міськради Донецької області, українця, громадянина України, маючого середньо - спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 вересня 2024 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 242240 грн., -
Слідчий СВ ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_10 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин.
6 травня 2023 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, переслідуючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_11 з мобільного номеру НОМЕР_1 здійснив телефонний дзвінок потерпілому на номер НОМЕР_2 , представившись його сусідом та під вигаданим наміром став розповідати про те, що йому необхідні грошові кошти для вирішення проблем, на що потерпілий, будучи, введений в оману та впевнений у тому, що розмовляє зі своїм сусідом, перерахував власні грошові кошти у сумі 4500 гривень з належної йому банківської картки емітованої AT КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 на банківську картку AT «ОТП банк» № НОМЕР_4 , оформлену на ОСОБА_12 , який не будучи обізнаним у злочинних намірах ОСОБА_7 , перевів у готівку перераховані потерпілим грошові кошти та в подальшому передав їх ОСОБА_7 .
Своїми злочинними діями ОСОБА_7 спричинив матеріальну шкоду на суму 4500 гривень.
Таким чином ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
6 травня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023166330000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 7).
29 квітня 2024 року складено повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 8-12).
4 липня 2024 року об 22 год. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 43-45).
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає оскаржувану ухвалу винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним його застосуванням.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що слідчим суддею повинно було бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практики ЄСПЛ.
Зазначає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, має стійкі соціальні зв'язки, характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, пред'явлену підозру визнає.
Крім того вказує, що жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений, підозрюваному не має сенсу переховуватись від органів досудового розслідування, у зв'язку із тим, що він визнає своє правопорушення та розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що розмір застави визначений не вірно, підозрюваний не переховувався, а проходив лікування, провину визнає та готовий відшкодувати шкоду.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що за станом свого здоров'я не може перебувати в умовах слідчого ізолятору, оскільки потребує хірургічного лікування руки, має язву.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зазначила, що слідчий суддя врахував всі обставини, попередні судимості підозрюваного. Також вказала, що досудове розслідування закінчено шляхом направлення обвинувального акту до суду.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, захисника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують та в апеляційній скарзі не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в частині наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного.
Так, із матеріалів клопотання встановлено, що 29 квітня 2024 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 8-12). У зв'язку із ухиленням підозрюваного від явки до органу досудового розслідування, постановою слідчого від 5 червня 2024 року підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук (а.с. 30-33). 4 липня 2024 року ОСОБА_7 затримано у м. Києві (а.с. 43-45).
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, свідомо переховувався від органу досудового розслідування, що є ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий (14 разів), за вчинення в тому числі умисних корисливих тяжких злочинів, раніше неодноразово звільнявся від відбування покарання з місць позбавлення волі, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє на життя шляхом вчинення корисливих злочинів, та у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику можливості вчинення інших аналогічних корисливих злочинів.
Відтак, слідчим суддею вірно встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.
На переконання колегії суддів, матеріали клопотання в достатній мірі підтверджують факт переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, що є підставою для застосування до ОСОБА_7 , як до особи яка є раніше судимою та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді на строк до 3 років, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_7 має стійкі соціальні зв'язки та характеризується виключно позитивно, зазначені без належного обґрунтування на існування таких фактів та є не підтвердженими жодними доказами.
Посилання на те, що підозрюваний ОСОБА_7 не перебуває на обліках у лікарів психіатра та нарколога не можуть бути єдиною підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, доводи сторони захисту щодо неправильного визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні є обґрунтованими, з огляду на наступне.
Як випливає із матеріалів клопотання, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, слідчий суддя вийшов за межі розміру, визначеного для особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину.
Визначений слідчим суддею розмір застави не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваної ухвали слідчого судді та зменшення розміру застави до 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 гривень.
Крім того, колегія суддів вважає, що слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу без дотримання вимог кримінального процесуального законодавства України.
Так, згідно з вимогами ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.
З матеріалів провадження убачається, що підозрюваний ОСОБА_7 був затриманий 4 липня 2024 року об 22 год. (а.с. 43-45), а отже строк дії оскаржуваної ухвали, в межах строку, встановленого ст. 197 КПК України спливає 1 вересня 2024 року.
Відтак, встановлюючи до 2 вересня 2024 року строк дії оскаржуваної ухвали, слідчий суддя порушив вимоги, передбачені ст. 197 КПК України щодо обчислення строку дії ухвали про тримання під вартою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні в частині розміру застави та строку, на який застосовано запобіжний захід.
Крім того, колегія суддів вважає, що навіть за відсутності даних, які б свідчили на даний час про такий стан здоров'я ОСОБА_7 , що унеможливлює утримання його в умовах слідчого ізолятору, відреагувати на посилання підозрюваного щодо стану його здоров'я та відповідно до п.п. 1, 2 ст. 206 КПК України доручити начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати обстеження підозрюваного ОСОБА_7 та за потреби забезпечити належне лікування останнього.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 206, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 6 липня 2024 року, якою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 2 вересня 2024 року включно, з визначенням розміру застави у сумі 242240 грн., змінити в частині розміру застави, визначивши заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень та змінити в частині строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу та вважати, що до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 1 вересня 2024 року включно.
Доручити начальнику Філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально виконавчої служби України» в Запорізькій області організувати обстеження стану здоров'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», а у разі необхідності надати медичну допомогу в необхідному обсязі.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4