Ухвала
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 148/2056/22
провадження № 61-4585ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання права власності,
25 березня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте касаційна скарга ОСОБА_1 не містить відповідних відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
В обґрунтування заявник вказує, що він не має можливості сплатити судовий збір, оскільки його річний дохід у 2023 році складав 47 958,30 грн, 5 відсотків з якого становить - 2 397,91 грн, що є меншим ніж сума судового збору. Тому заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
На підтвердження вказаних доводів заявником додано: довідку Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19 березня 2024 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримав пенсію за віком у 2023 році у розмірі 47 958,30 грн; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19 березня 2024 року, в якій вказано, що за період з 1 кварталу до 4 кварталу 2023 року інформація щодо доходів ОСОБА_1 відсутня.
Враховуючи обставини, викладені ОСОБА_1 у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, надані докази, та те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, суд вважає за можливе звільнити заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 лютого 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко