30 липня 2024 року
м. Київ
справа № 214/3605/23
провадження № 61-10405ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі - АТ «Криворізька теплоцентраль»), у якому просив зобов'язати АТ «Криворізька теплоцентраль» виключити з обліку по особовому рахунку власника квартири ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , заборгованість попередніх власників на загальну суму 50528,75 грн, яка міститься на 01травня 2023 року в особовому кабінеті «НОВАКОМ» по двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка виникла за період до 07квітня 2023 року.
Саксаганськийрайонний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 23 січня 2024 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 19 червня 2024 рокускасував рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.Зобов'язавАТ«Криворізька теплоцентраль» виключити з обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість у розмірі 50528,75 грн, яка виникла з вини попереднього власника, а саме за період до 07 квітня 2023 року.Вирішив питання про розподіл судових витрат.
18 липня 2024 року АТ«Криворізька теплоцентраль» через засоби поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються зокрема малозначні справи.
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської областіухвалою від 27 червня 2023 року визнав дану справу малозначною та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Достатніх аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, заявником не наведено.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов