Ухвала
30 липня 2024 року
м. Київ
справа № 204/4708/17
провадження № 61-10761ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Лавринович Оксани Володимирівни як представника ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання спільною сумісною власністю і поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю,
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просила визнати спільною сумісною власністю її та відповідача: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці площею 1000 кв. м, на якій розташовані А-3 - житловий будинок, житловою площею 175,1 кв. м, загальною площею 311,4 кв. м; Ж - літня кухня; 3 - вольєр, К - гараж; Л - альтанка, І - III, 1-23 - споруди; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська; автомобіль марки «ACURA», модель MDX, 2003 року випуску, об'єм двигуна 3474 куб. см; автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML 320», 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ; меблі: стіл журнальний з деревини вартістю на час придбання 6 000,00 грн та комплект шкіряних м'яких меблів вартістю на час придбання 27 000,00 грн; кошти на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» станом на дату розірвання шлюбу - 12 травня 2016 року в сумі 156 146,69 грн;
поділити спільну сумісну власність позивача та відповідача наступним чином: виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розміщується на земельній ділянці площею 1000 кв. м, на якій розташовані А-3 - житловий будинок, житловою площею 175,1 кв. м, загальною площею 311,4 кв. м; Ж - літня кухня; 3 - вольєр, К - гараж; Л - альтанка, І - III, 1-23 - споруди; виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину в праві власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська;
виділити ОСОБА_2 автомобіль марки «ACURA», модель MDX, 2003 випуску, об'єм двигуна 3474 куб. см; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля марки «ACURA» модель MDX, 2003 року випуску, в сумі 144 340,00 грн;
виділити ОСОБА_2 автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML 320», 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість автомобіля марки «MERCEDES-BENZ ML 320», 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , в сумі 290 445,00 грн;
виділити ОСОБА_2 меблі: стіл журнальний з деревини вартістю на придбання 6 000,00 грн та комплект шкіряних м'яких меблів вартістю на час придбання 27 000,00 грн, а разом - 33 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість меблів в сумі 16 500,00 грн;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини коштів, що на час розірвання шлюбу, а саме - 12 травня 2016 року знаходились на банківських рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в «Перший Український міжнародний банк» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Вартість 1/2 частини коштів визначити з урахуванням встановленого індексу інфляції з дати розірвання шлюбу на час подання уточненої позовної заяви, а саме у розмірі 129 920,13 грн.
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати право особистої приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розміщується на земельній ділянці площею 1000 кв. м, загальною площею 311,4 кв. м, житловою площею 175,1 кв. м, опис: А-3 - житловий будинок, шл. блок, обкл. цеглою; Ж - літня кухня, цегла; 3 - вольєр, метал.; К - гараж, шл. блок; Л - альтанка, цеглою; І-ІІІ, 1-23 - споруди, в повному обсязі (одна ціла частина) за ОСОБА_2 ;
визнати право особистої приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в повному обсязі (одна ціла частина) за ОСОБА_2 .
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 14 березня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08 квітня 2024 року, позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «ACURA» модель MDX, 2003 року випуску, об'єм двигуна 3474 куб. см; автомобіль марки «MERCEDES-BENZ ML 320», 2009 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ; кошти на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_2 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «ПУМБ» в загальній сумі 156 146,69 грн.
Виділив ОСОБА_2 автомобіль марки «ACURA» модель MDX, 2003 року випуску, об'єм двигуна 3474 куб. м.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля марки «ACURA» модель MDX, 2003 року випуску, в сумі 144 340,00 грн; 1/2 частину вартості автомобіля марки «MERCEDES-BENZ ML 320», 2009 року випуску, білого кольору номер кузова НОМЕР_2 в сумі 67 865,00 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину суми грошових коштів на рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», ПАТ «ПУМБ» у загальному розмірі 78 073,35 грн.
В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовив.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 26 червня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лавринович О. В., та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Бедлецька С. О., залишив без задоволення, а рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року - без змін.
24 липня 2024 року адвокат Лавринович О. В. як представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким визнати спільною сумісною власністю позивача та відповідача: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці площею 1000 кв. м, на якій розташовані А-3 - житловий будинок, житловою площею 175,1 кв. м, загальною площею 311,4 кв. м; Ж - літня кухня; 3 - вольєр, К - гараж; Л - альтанка, І - III, 1-23 - споруди; земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська; виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину в праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розміщується на земельній ділянці площею 1000 кв. м, на якій розташовані А-3 - житловий будинок, житловою площею 175,1 кв. м, загальною площею 311,4 кв. м; Ж - літня кухня; 3 - вольєр, К - гараж; Л - альтанка, І - III, 1-23 - споруди; та 1/2 частину в праві власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:07:124:0001, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Красногвардійського району м. Дніпропетровська.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу скасування судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
В мотивувальній частині касаційної скарги адвокат Лавринович О. В. як представник ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду. Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник.
Для усунення вказаного недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надати до суду уточнену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу (и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Лавринович Оксани Володимирівни як представника ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев