30 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/13181/23
провадження № 61-10581ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання незаконною постанови та акту про передачу майна стягувачу,
встановив:
19 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
ОСОБА_1 подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску зазначеного строку заявникпосилається на те, що копію повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року ним було отримано лише 23 червня 2024 року. Проте жодних доказів на підтвердження наведеного не надає.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Наведені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Заявником не надано жодного доказу щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, а із доданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити, чи був порушений апеляційним судом порядок вручення судового рішення.
Згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, дата складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року не вказана, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 01 липня 2024 року (робочий день - понеділок).
Проте заявник звернувся з касаційною скаргою лише 19 липня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що наведені заявником підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (поштовий конверт, супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, довідку апеляційного суду щодо надсилання на адресу ОСОБА_1 на виконання вимог статті 272 ЦПК України копії повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року та щодо отримання/неотримання останнім копії такої постанови тощо).
Також згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги заявник долучає платіжну інструкцію від 05 липня 2024 року № 0.0.3743522694.1 про сплату судового збору в розмірі 2 147, 00 грн.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Долучена до касаційної скарги платіжна інструкція про сплату судового збору у розмірі 2 147,00 грнне свідчить про виконання обов'язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки платником у цій квитанції значиться не заявник ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 не є стороною у справі чи заявником касаційної скарги, тому судовий збір згідно з платіжною інструкцією від 05 липня 2024 року № 0.0.3743522694.1 сплачений неналежним суб'єктом.
Крім того, з інформації, що наявна в Автоматизованій системі діловодства Верховного Суду за номером касаційного провадження 61-9670ск24, вбачається, що платіжна інструкція від 05 липня 2024 року № 0.0.3743522694.1 вже подавалась як доказ сплати судового збору за розгляд касаційної скарги, поданої 05 липня 2024 року. Така касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року.
Закон України «Про судовий збір» не передбачає можливості Верховному Суду зараховувати в якості судового збору кошти, що сплачені фізичними і юридичними особами за подання інших заяв чи скарг, по яким судами були ухвалені процесуальні рішення.
Таким чином, ОСОБА_1 слід надати суду касаційної інстанції інший документ, що підтверджує сплату ним судового збору за подання саме цієї касаційної скарги.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднанодві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Позивачем у позовній заяві фактично заявляється дві вимоги немайнового характеру: про визнання недійсною та скасування постанови державного виконавця та про визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про передачу майна стягувачу.
Ураховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 4 294, 40 грн (2 684, 00 грн * 0, 4 * 2 * 200 %).
Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду доказ сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги в сумі 4 294, 40 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Також відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Проте заявником в порушення вказаної законодавчої норми не надано копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, подати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов