465/736/24
1-кс/465/1317/24
судового засідання
31.07.2024 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від розгляду судової справи №465/736/24 за його скаргою на постанову слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024141370000127 від 27.01.2024 року -
Заявник ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від розгляду судової справи №465/736/24 за його скаргою на постанову слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024141370000127 від 27.01.2024 року.
Заяву мотивує тим, що в провадженні слідчого судді ОСОБА_4 перебуває його скарга. Вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 не може брати участь у розгляді такої справи і підлягає відводу, оскільки сумнівається у його неупередженості та професійній компетентності. Зазначає, що всупереч приписам ч.8 ст.135 КПК України SMS повідомлення про розгляд справи призначений на 14 год. 20 хв. 26 липня 2024 року йому було надіслано лише 25 липня 2024 року о 14 год. 57 хв. та всупереч приписам п.3. 15, 20 ч. 1 ст. 7, ч.1 ст. 10, ч.2 ст.22, ч.2 ст.317 КПК України відмовлено у задоволені його клопотання щодо ознайомлення з матеріалами справи та кримінального провадження. Крім цього, зазначає, що у судовому засіданні 26 липня 2024 року пам'ятка про права та обов'язки йому не надавалась, а була надана лише після його вимоги та те, що суддя ОСОБА_4 не знаючи мотивів відводу та приписів ч.1 ст.81 КПК України призначив дату наступного судового засідання на 14:00 год. 29.07.2024 року. На підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України просить відвести суддю ОСОБА_4 як головуючого суддю від участі у розгляді справи.
Заявник у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце слухання заяви, про причини неявки суд не повідомив.
Слідчий суддя ОСОБА_4 , якому заявлено відвід в судове засідання також не з'явився, пояснень щодо заявленого йому відводу не надав.
За змістом ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, не є обов'язковою, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності вказаних осіб.
Відтак, суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутності, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося
Розглянувши та вивчивши подану заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 та дослідивши матеріали судової справи №465/736/24 в їх сукупності, вважаю, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Статтями 75 та 76 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).
Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Нормами ст. 80 КПК України передбачено, що заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Так, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд в ухвалі від 31.10.2023 року у справі № 990/278/23 зазначив, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Таким чином, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.
Разом з тим, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Однак, заявлений відвід не містить будь-яких належних та підтверджених даних, які б свідчили про існування вказаної заявником підстави для відводу.
Мотиви, які викладені у заяві, фактично свідчать про незгоду заявника із процедурою судового розгляду, що здійснює суддя та з процесуальними рішеннями слідчого судді у ході розгляду його скарги, а відтак дана заява ґрунтується на суб'єктивних переконаннях заявника, що не може слугувати підставою для відводу.
Сумніви заявника щодо наявності у слідчого судді ОСОБА_4 можливості неупереджено розглянути його скаргу мають суб'єктивний, а не об'єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Оскільки заявник внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається у його упередженості та професійної компетентності слідчого судді, дослівно у тексті заяви про це сам зазначає, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_4 та, як наслідок, не тягне за собою усунення його від розгляду справи.
В той же час, прийняття слідчим суддею відповідних процесуальних рішень з приводу вчинення процесуальних дій, які здійснюються слідчим суддею до та під час розгляду скарги, не є підставою для відводу судді та не можуть оцінюватись як сумнів у їх неупередженості в межах розгляду даної скарги, а можуть бути вирішені у визначеному процесуальним законодавством порядку.
Такі оцінки та припущення не можуть слугувати самостійною і достатньою підставою для відводу слідчого судді. Тому, за відсутності доказів упередженості слідчого судді заявлений такому слідчому судді відвід не підлягає задоволенню. При цьому, слід враховувати, що інститут відводів у кримінальному процесі не може використовуватися учасниками як інструмент тиску на суд чи суддів.
Будь-яких обставин, передбачених ст.75 КПК України, які б виключали участь слідчого судді ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні немає.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд) встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
З урахуванням наведеного, приходжу до переконання, що в задоволенні заяви про відвід слідчого судді слід відмовити, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 75 КПК України для відводу слідчого судді ОСОБА_4 , такий є необґрунтований, безпідставним, тобто не містить підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст.75, 80-82, 107, 369, 371, 372 КПК України -
у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_4 від розгляду судової справи №465/736/24 за його скаргою на постанову слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 28.06.2024 року про закриття кримінального провадження №12024141370000127 від 27.01.2024 року - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1