Справа № 458/686/24
1-кп/458/102/2024
31.07.2024 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141340000021 від 01.02.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Ільник Турківського району Львівської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, з повною вищою освітою, вдова, пенсіонер, раніше не судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 07.04.2023, точного часу (год., хв.) суд не встановив, будучи зареєстрованою у соціальній мережі «Однокласники», яка заборонена відповідно до Указу Президента України № 133/2017 від 15.05.2017, та маючи доступ до особистого облікового запису з назвою користувача « ОСОБА_4 » (електронна адреса сторінки: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою стаціонарного комп'ютера «ASUS» «Н6ІМ-К», користуючись при цьому невстановленим програмним забезпеченням з можливостями шифрування трафіку між клієнтом та VPN-сервером і зміни ІР-адреси, умисно, з метою отримання схвальних відгуків, з особистих мотивів, шляхом надання команди «вважає класним», поширила на своїй публічній сторінці в мережі «Однокласники» публікацію спільноти « ІНФОРМАЦІЯ_3 », у вигляді фотозображення із написом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 ), у якій міститься символіка комуністичного тоталітарного режиму у вигляді червоного полотнища, на лицевій стороні якого в лівому верхньому куті розташовані перехрещенні серп та молот, поширення якої є забороненим на всій території України згідно п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Такими діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 436-1 КК України, а саме, поширила символіку комуністичного тоталітарноо режиму на всій території України.
24.07.2024 між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачена повністю визнала свою вину у вказаному в угоді діянні. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 436-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, без конфіскації майна, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, покладенням на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання. При цьому, ОСОБА_4 в угоді роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого їй злочину за ч. 1 ст. 436-1 КК України при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнала в повному обсязі. Щиро розкаялась у вчиненому, жалкує про такі свої дії та зробила для себе правильні висновки, готова понести покарання, а тому просила затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена нею добровільно, без примусу, і призначити погоджене покарання в угоді про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі.
Захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 24.07.2024 та призначити обвинуваченій погоджене сторонами угоди покарання. Угода про визнання винуватості укладена обвинуваченою добровільно, без жодного примусу та за його участі.
Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду про визнання винуватості від 24.07.2024 та призначити обвинуваченій покарання узгоджене сторонами угоди. Зазначив, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КК України, КПК України, інтересам суспільства.
Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з положеннями ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо нетяжких злочинів. При цьому, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У ході підготовчого судового засідання суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були скоєні нею, тобто вона обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Також суд достовірно встановив, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Суд перевірив та встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченою є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди між прокурором та обвинуваченою не суперечать вимогам КПК та ККУкраїни, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 436-1 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачена є винуватою у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 436-1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного суд вважає, що укладена угода між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 від 24.07.2024 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченої.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, вдова, пенсіонер, позитивно характеризується за місце проживання, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке виразилось в тому, що обвинувачена визнала свою вину, усвідомила протиправність своїх дій та їх наслідки, готова понести покарання; активне сприяння розкриттю злочину, так як зазначив прокурор, обвинувачена не перешкоджала розслідуванню, давала показання, особисто зайшла в свій обліковий запис.
Обтяжуючих покарання обставин суд не встановив.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченої ОСОБА_4 за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України, у виді позбавлення волі строком 1 рік, без конфіскації майна, та звільнення обвинуваченої на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на неї обов'язків, визначених ст. 76 КК України, є достатньою для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Щодо питання тривалості іспитового строку, то суд вважає, що такий необхідно визначити в межах ч. 4 ст. 75 КК України, а саме тривалістю 1 рік.
Відтак, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, матеріали справи, що характеризують особу обвинуваченої, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 20.03.2024 на мобільний телефон марки Samsung Galaxy А6 модель SM-A600FN/DS, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕI1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з двома сім-картами оператора lifecell номером НОМЕР_4 та оператора Vodafone номер НОМЕР_5 , який вилучено та опечатано в спеціальний пакет Національної поліції № PSP 2112278 - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експерта для проведення судової мистецтвознавчої експертизи № 1319-Е від 05.06.2024 в розмірі 9466 грн підлягають до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Речові докази.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) майна знав про їх незаконне використання.
Згідно з ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за який передбачено, зокрема, основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (ч. 2 ст. 96-1 КК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Беручи до уваги те, що обвинувачена незаконно використала стаціонарний комп'ютер як знаряддя вчинення злочину, злочин скоєно умисно, тому відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України, необхідно застосувати спеціальну конфіскацію речового доказу - стаціонарного комп'ютера з материнською платою марки «ASUS» Н6ІМ-К з кулером для процесора, з двома роз'ємами для оперативної пам'яті, в якому знаходиться одна планка оперативної пам'яті на 4Гб COOD RAM, з жорстким диском «TOSHIBA» 500 Гб LBA 976773168 та примусово безоплатно вилучити його у власність держави.
Речовий доказ - мобільний телефон марки Samsung Galaxy А6 модель SM-A600FN/DS, серійний номер RF8K630131/M, ІМЕI1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з двома сім-картами оператора lifecell номером НОМЕР_4 та оператора Vodafone номер НОМЕР_5 , який вилучено та опечатано в спеціальний пакет Національної поліції № PSP 2112278 - відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України повернути власнику ОСОБА_4 .
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч. 4 ст. 174 КПК України).
Оскільки суд вже дійшов висновку про спеціальну конфіскацію стаціонарного комп'ютера на користь держави, тому арешт накладений на нього скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. 96-1, 96-2 КК України, ч. 9, 10 ст. 100, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 липня 2024 року між прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України засуджену ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та з покладенням на неї відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України наступних обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 20.03.2024 на мобільний телефон марки Samsung Galaxy А6 модель SM-A600FN/ DS , серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕI1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з двома сім-картами оператора lifecell номером НОМЕР_4 та оператора Vodafone номер НОМЕР_5 , який вилучено та опечатано в спеціальний пакет Національної поліції № PSP 2112278 - скасувати.
Речовий доказ: мобільний телефон марки Samsung Galaxy А6 модель SM-A600FN/DS, серійний номер RF8K630131/M, ІМЕI1 : НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з двома сім-картами оператора lifecell номером НОМЕР_4 та оператора Vodafone номер НОМЕР_5 , який вилучено та опечатано в спеціальний пакет Національної поліції № PSP 2112278 - повернути власнику ОСОБА_4 .
Застосувати спеціальну конфіскацію речового доказу як знаряддя вчинення кримінального правопрушення - стаціонарного комп'ютера з материнською платою марки «ASUS» Н6ІМ-К з кулером для процесора, з двома роз'ємами для оперативної пам'яті, в якому знаходиться одна планка оперативної пам'яті на 4Гб COOD RAM, з жорстким диском «TOSHIBA» 500 Гб LBA 976773168 шляхом примусового безоплатного вилучення такого у власність держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 20.03.2024 на стаціонарний комп'ютер з материнською платою марки «ASUS» Н6ІМ-К з кулером для процесора, з двома роз'ємами для оперативної пам'яті, в якому знаходиться одна планка оперативної пам'яті на 4Гб COOD RAM, з жорстким диском «TOSHIBA» 500 Гб LBA 976773168 - залишити без змін.
Стягнути з засудженої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення мистецтвознавочї експертизи № 1319-Е від 05.06.2024 в розмірі 9466 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) гривень.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 31.07.2024.
Суддя ОСОБА_1