Справа № 455/1358/24
Провадження № 1-кп/455/191/2024
Іменем України
30 липня 2024 року м. Старий Самбір
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області кримінальне провадження №12024141320000304 від 01.06.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, адреса проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, утримує сина інваліда другої групи з дитинства, раніше не судимий, пенсіонер, приватний підприємець(далі за текстом - Обвинувачений),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 Кримінального кодексу України,
1. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне переправлення особи через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан»,введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із подальшими змінами, внесеними згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», востаннє № 49/2024 від 14.02.2024, та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, 31.05.2024, незаконно переправив ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 через державний кордон України.
Так, ОСОБА_4 діючи умисно, посягаючи на суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів, 31.05.2024 року приблизно о 15:00 год., маючи інформацію про те, що військовозобов'язаний громадяни України віком від 18 до 60 років, а саме ОСОБА_5 , має намір потрапити на територію Федеративної Республіки Німеччина, прибув за ним по місцю його проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 на транспортному засобі «Рено Мастер» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить громадянину України ОСОБА_4 , взяв останнього в кабіну автомобіля та попрямував з ним в сторону державного кордону України в с. Терло Самбірського району Львівської області. Дорогою до вказаного місця, ОСОБА_4 надавав ОСОБА_5 поради та вказівки щодо його поведінки у міжнародному автомобільному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця Кросценко».
В подальшому, ОСОБА_4 на АЗС «ОКК ДРАЙВ», що за адресою: с. Терло Самбірського району, приховавши його у спеціально обладнаному місці у багажному відсіку кузова транспортного засобу «Рено Мастер» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , наказав мовчати при перевірці документів та огляді транспортного засобу працівниками державної прикордонної служби та по його вказівці вийти із спеціального місця автомобіля. Однак, 31.05.2024 ОСОБА_5 було виявлено та затримано працівниками відділу прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 7 прикордонного загону ДПС України.
2. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ
Дії Обвинуваченого кваліфікуються за частиною 1 статті 332 КК України як незаконне переправлення особи через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів.
3. ПОЗИЦІЯ СТОРОНИ ЗАХИСТУ
Обвинувачений пояснив, що розуміє зміст та характер пред'явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, погодився давати показання.
4. ОБСЯГ ДОСЛІДЖУВАНИХ СУДОМ ДОКАЗІВ
На підставі частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
5. ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, під час допиту підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення та надав показання наступного змісту.
Обвинувачений займається волонтерською діяльністю, яка полягає, зокрема, у перевезенні в Україну з ЕС транспортних засобів для передачі ЗСУ, у зв'язку з чим, Обвинувачений регулярно перетинає державний кордон України та буває, зокрема, у Німеччині. У місті Франкфурті до Обвинуваченого звернулась його знайома, обізнана з родом його діяльності, попросила його допомогти переправити через державний кордон України її родича ОСОБА_5 та повідомила Обвинуваченому адресу проживання останнього у АДРЕСА_2 .
В подальшому, 31.05.2024 Обвинувачений на належному йому на праві власності транспортному засобі «Рено Мастер» приїхав до АДРЕСА_2 за повідомленою йому раніше адресою, де зустрівся з ОСОБА_6 , посадив останнього на заднє сидіння в салоні транспортного засобу, повідомив йому, що план по перетину кордону Обвинувачений повідомить йому згодом. Після чого вони разом поїхали у бік українсько-польського кордону.
На АЗС «ОККО» у селі Терло Самбірського району Львівської області, що розташована приблизно на відстані одного кілометра від пункту пропуску через державний кордон «Смільниця», Обвинувачений дав вказівку ОСОБА_7 залізти у схованку під заднім рядом сидінь у салоні автомобілю «Рено Мастер», де він повинен був переховуватись від проходженні паспортного контролю при перетині державного кордону України, а після цього - за сигналом Обвинуваченого (стук три рази), ОСОБА_8 повинен був вилізти зі схованки для проходження паспортного контролю при в'їзді до Республіки Польща.
Далі, ОСОБА_9 заліз у схованку в салоні автомобілю, Обвинувачений сів на місце водія та вони поїхали до пункту пропуску через державний кордон України.
Під час проходження паспортного контролю Обвинуваченим, ОСОБА_8 перебував у схованці, паспортний контроль не проходив, прикордонники його у схованці не помітили. Обвинувачений пройшов паспортний контроль на виїзд з України, після чого автомобіль під його керуванням перетнув державний кордон України та наблизився до пункту пропуску вже через польський кордон. Обвинувачений подав сигнал ОСОБА_10 покинути схованку, що останній і зробив, однак після цього він був помічений українськими прикордонниками, які затримали Обвинуваченого та ОСОБА_11 та викликали працівників поліції.
В ході допиту Обвинувачений повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення від визнає повністю, щиро кається у вчиненому.
6. ВІДОМОСТІ ПРО ОСОБУ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Має на утриманні сина - інваліда другої групи. Обвинувачений займається волонтерською діяльністю, яка полягає у доставленні на територію України транспортних засобів для подальшого їх скерування до підрозділів ЗСУ.
7. ВИСНОВКИ СУДУ
Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується Обвинувачений дійсно мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 Кримінального кодексу України, Обвинувачений винний у вчиненні кримінального правопорушення та підлягає покаранню за його вчинення.
Обставинами, що пом'якшують покарання Обвинуваченої є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання Обвинуваченій - відсутні.
8. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
8.1. Загальні засади призначення показання
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частини 1 та 2 статті 50 КК України).
Суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (частина 1 статті 65 КК України).
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (2 статті 65 КК України).
8.2. Призначення покарання за частиною 1 статті 332 КК України, звільнення від відбування покарання
При визначенні виду та міри покарання Обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до положень статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 332 Кримінального кодексу України класифікується як нетяжкий злочин.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вищевикладені відомості про особу Обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку, що для досягнення мети, визначеної частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, Обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 332 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, та враховуючи те, що на переконання суду, виправлення Обвинуваченого у даному випадку можливе без відбування покарання - звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
9. ВИРІШЕННЯ ІНШИХ ПИТАНЬ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ
9.1. Цивільний позов, відшкодування процесуальних витрат
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальної шкоди не завдано. Цивільній позов у кримінальному провадженні не пред'явлено. Процесуальні витрати відсутні.
9.2. Доля речових доказів, спеціальна конфіскація
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина 4 статті 174 КПК України).
Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення яке, зокрема, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 1 статті 96-1 КК України).
Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (пункт 4 частини 1статті 96-2 КК України).
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, при цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання, документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (пункт 1 та 10 частини 9 статті 100 КПК України).
Перелік речових доказів у поточному кримінальному провадженні наступний:
(-) транспортний засіб «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, який належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 ;
(-) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 що належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 ;
(-) DVD-R диск, на якому збережене відео з місця події.
Ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 05.06.2024 накладено арешт на:
(-) транспортний засіб марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, який належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 , який знаходиться на зберіганні на території майданчика для тимчасового тримання транспортних засобів відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом;
(-) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на транспортний засіб марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, що належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 , яке зберігається при матеріалах даного кримінального провадження, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним свідоцтвом.
В ході судового розгляду встановлено, що вищенаведений транспортний засіб був використаний Обвинуваченим як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а тому цей транспортний засіб підлягає спеціальній конфіскації в порядку пункту 1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України на підставі пункту 4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу також підлягає спеціальній конфіскації, оскільки таке свідоцтво, за змістом положень статті 186 Цивільного кодексу України, є річчю, призначеною для обслуговування іншої головної речі - автомобілю, яка пов'язана з ним спільним призначенням - тобто є його приналежністю, яка слідує за головною річчю.
Клопотання Обвинуваченого щодо повернення йому транспортного засобу з метою подальшого здійснення волонтерської діяльності задоволенню не підлягає, оскільки вищенаведені норми Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо спеціальної конфіскації знарядь вчинення кримінального правопорушення є імперативними та не передбачають виключень у їх застосуванні, з огляду, зокрема, на обставини здійснення волонтерської діяльності.
За наведених обставин, арешт накладений на вищевказане майно слід залишити в силі, з огляду на необхідність забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна.
DVD-R диск, на якому збережене відео з місця події - слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
8. СУДОВЕ РІШЕННЯ
Керуючись статтями 373, 374, 376 КПК України, суд, -
1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 332 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк на 3 роки.
2. З урахуванням положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді 3 років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3. Речові докази:
1) конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації:
(-) транспортний засіб марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, який належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 - який знаходиться на зберіганні на території майданчика для тимчасового тримання транспортних засобів відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, що за адресою: АДРЕСА_3 ;
(-) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на транспортний засіб марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , 2012 року випуску, що належить ОСОБА_4 , жителю АДРЕСА_1 - яке зберігається в матеріалах кримінального провадження (судова справа ЄУН №455/1358/24).
2) DVD-R диск, на якому збережене відео з місця події - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Порядок отримання копій вироку та інші відомості
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Обвинувачений має право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1