Справа № 450/3615/24 Провадження № 1-кп/450/469/24
31 липня 2024 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в м. Пустомити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні за ч.1 ст. 125 КК України (кримінальний проступок) щодо ОСОБА_3 внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024142430000199 від 26.07.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Павлоград Дніпроперовської області, громадянин України, українець, не має на утриманні неповнолітніх дітей, інвалідом не являється, працює водієм ТзОВ «Овація», зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
обвинувачений ОСОБА_3 25.07.2024 близько 19:15 год. перебуваючи на території прибудинкової території, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту із зятем - ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин кулаком лівої руки завдав потерпілому ОСОБА_4 один удар в ділянку спини справа, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці правої лопатки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Такими своїми діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка була складена в присутності захисника ОСОБА_5 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надавав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, шляхом вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст.125 КК України, є правильною так як він вчинив спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце праці..
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння досудовому розслідування.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.
Цивільний позов не заявлено, речові докази відсутні, судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 100, 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1