Справа №463/6841/24
Провадження №2-з/463/52/24
24 липня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Нора Н.В.
за участю секретаря Заверухи О.Б.
розглянувши в судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Березка Ярослава Олексійовича, про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форестал Плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Представником позивача разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій просить накласти арешт на автомобіль марки Volkswagen, модель ID4XPRO, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна електричний, рік виготовлення 2022, білого кольору, що належить ОСОБА_2 .
Як зазначає заявник, за усною домовленістю з ОСОБА_3 щодо пошуку потенційних покупців спірного автомобіля, даний автомобіль перебував на автостоянці неподалік авто ринку: м.Львів, вул. Богданівська, 44. Приїхавши 26.02.2024 року на зазначену автостоянку автомобіля не виявилося на місці, і ОСОБА_4 не виходив на зв'язок. В подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що автомобіль перереєстровано на нового власника - ОСОБА_2 . Вказує на те, що не підписувала договір комісії та не отримувала кошти за відчуження майна. За наведених обставин заявник звернулася в поліцію із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.190 КК України. Вибуття автомобіля поза волею позивача порушує її право власності на спірний автомобіль. Заявник вважає, що уклавши незаконні договори шахрайським способом, тим самим незаконно придбавши автомобіль у власність, в подальшому може розпорядитися даним автомобілем, що унеможливить, у випадку задоволення позову, виконання рішення суду. Накладення арешту на транспортний засіб сприятиме позивачу наступному витребуванню спірного майна у відповідача, разом з тим, не позбавлятиме останнього права експлуатації транспортного засобу.
Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Згідно з переліком видів забезпечення позову, наведених у частині першій статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З матеріалів позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: автомобіля марки Volkswagen, модель ID4XPRO, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна електричний, рік виготовлення 2022, білого кольору, що належить ОСОБА_2 .
Даний автомобіль, як зазначає представник позивача, був набутий ОСОБА_2 без належних правових підстав, у зв'язку з підробкою документів, які зумовлюють виникнення майнових прав на транспортний засіб. Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу транспортного засобу, договір комісії, які не відповідають волевиявленню заявника як справжнього власника спірного автомобіля та інші письмові документи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що існує достатньо обґрунтована імовірність того, що належне ОСОБА_2 на праві власності майно може бути відчужене, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі, тому існує об'єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову на підставі заяви представника позивача шляхом накладення арешту на вказаний транспортний засіб. Такий захід забезпечення позову є співмірним з негативними наслідками для власника майна, які можуть бути викликані застосуванням цього заходу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,-
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Березка Ярослава Олексійовича - задовольнити.
У порядку забезпечення позовних вимог накласти арешт у вигляді заборони відчуження на рухоме майно, а саме: автомобіль марки Volkswagen, модель ID4XPRO, номер кузова: НОМЕР_1 , тип двигуна електричний, рік виготовлення 2022, білого кольору, що належить ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Нор Н.В.