Справа № 445/1441/23
Провадження № 1-кп/445/206/24
21.05.2024 Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Золочева клопотання прокурора Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глиняни, Львівської області; зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні №120241414500000036 від 10 лютого 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.126-1 КК України,
у провадженні Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження №120241414500000036 від 10 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10.04.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 10 черевня 2024 року включно та визначено розмір застави.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просив суд задовольнити таке, з підстав вказаних в клопотанні.
Обвинувачений не заперечив проти задоволення даного клопотання.
При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_6 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд послідовно враховує положення ст.ст.177, 178, 183 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Однак, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальногромадянських прав та інтересів потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Водночас суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи схиляння їх до зміни даних ними показань на стадії досудового розслідування, оскільки останні судом не допитувалися.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, суд доходить переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.
При розгляді справи судом не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду, впливу на свідків, тобто підстави для продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою не відпали.
Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що судовий розгляд неможливо завершити до закінчення строку тримання під вартою, визначених ухвалою суду від 10.04.2024 року, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, такий з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку.
Крім того, на переконання суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не здатен забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
Вищевикладене свідчить, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого та обмеження його прав, не суперечать ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Керуючись 183, 331 КПК України, суд,-
клопотання прокурора Перемишлянського відділу Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Львівській установі виконання покарань №19» строком на 60 діб, тобто до 19.07.2024 включно.
Раніше визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_6 - змінити та зменшити до розміру 10 прожитких мінімумів для працездатних осіб, що становить 30280 грн.
Строк дії ухвали суду становить 60 (шістдесят) діб, обчислюється з моменту її оголошення та припиняє свою дію 20.07.2024.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1