Справа № 438/1068/24
Провадження 2/438/323/2024
іменем України
(ЗАОЧНЕ)
30 липня 2024 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Слиша А.Т.,
секретар судового засідання Шипіш С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Бориславі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
19 червня 2024 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 червня 2024 року, до часу завершення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач та третя особа у справі є рідними батьками позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження.
На підставі рішення Бориславського міського суду Львівської області від 05.03.2010 року шлюб між батьками розірвано. Батько позивачки проживає окремо від неї та її матері- третьої особи ОСОБА_3 .
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 12.05.2017 року було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь третьої особи ОСОБА_3 аліменти на утримання позивача ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30 відсотків встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із 19.04.2017 року і до досягнення нею повноліття.
На даний час позивач досягла повноліття і сплата аліментів на її утримання згідно рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 травня 2017 року припинилася.
Позивач ОСОБА_1 є студенткою денного відділення групи Б-31, курсу III Львівського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну.
У зв'язку з тим, що позивач навчається на денні формі навчання у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайні, позбавлена можливості працювати та забезпечувати себе матеріально.
Усі витрати на її утримання змушена здійснювати самостійно її мати, ОСОБА_3 , купівлю одягу, харчування, лікування, забезпечує її підручниками, які потрібні для навчання, зошитами, іншими канцелярськими товарами.
Однак для забезпечення усіх потреб, пов'язаних зі здобуттям професії - витрат на проїзд, проживання, харчування, побутових витрат, плати за мобільний зв'язок та інтернет, коштів на придбання необхідної літератури, методичного матеріалу тощо, маминого незначного доходу недостатньо.
У зв'язку із навчанням у Львівському фаховому коледжі будівництва, архітектури та дизайну, позивач вимушена купляти собі підручники та спеціальну літературу, витрачати кошти на проїзд, на харчування та одяг, і у зв'язку з цим потребую матеріальної допомоги від батька на період свого навчання.
Ухвалою судді від 27 червня 2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, була повідомлена належним чином про дату та час розгляду судового засідання, подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибув, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судових засідань, причин своєї неявки не повідомив, правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.
У судове засідання третя особа ОСОБА_3 не прибула, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судових засідань, причин своєї неявки не повідомила, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.1 - ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Бориславського міського управління юстиції Львівської області 05 червня 2006 року.
Шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано 05 березня 2010 року, що стверджується копією рішення Бориславського міського суду Львівської області.
Суд встановив, що повнолітня ОСОБА_1 є студенткою денного відділення групи Б-31, курсу III Львівського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну, що підтверджується довідкою Львівського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну №224 від 29.05.2024 року (а.с.4).
До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 199 СК України: якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно з довідкою № 224, виданою Львівським фаховим коледжом будівництва, архітектури та дизайну Міністерства освіти і науки України від 29 травня 2024 року, ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання Львівського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну, гр. Б-31, III курс; термін навчання: 01 вересня 2021 року - 30 червня 2025 року.
У зв'язку з навчанням ОСОБА_1 на денній формі навчання, вона потребує матеріальної допомоги, оскільки їй необхідно кошти на проїзд, проживання, харчування, побутові витрат, плату за мобільний зв'язок та інтернет, кошти на придбання необхідної літератури, методичного матеріалу тощо. Навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та утримувати себе самостійно в повному обсязі.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Враховуючи досліджені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають аліменти в розмірі 1/4 частини всіх його доходів з часу подання позивачем заяви і до закінчення нею навчання, тобто до 30 червня 2025 року.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, яка підлягає застосуванню в силу ст. 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ч.7 ст.81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів. Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви щодо стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь держави в порядку ст. 141 ЦПК України в розмірі 1211 грн 20 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, яка підлягає застосуванню в силу ст. 201 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Керуючись ст. ст. 180, 182, 191, 198-201Сімейного кодексу України, ст.ст. 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 червня 2024 року, до часу завершення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя Андрій СЛИШ