ЄУН: 336/3462/24
Провадження №: 2/336/1947/2024
про витребування доказів
30 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Звєздової Н.С.,
при секретарі судового засідання - Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -
Представник позивача - Лєлєкова В.В., яка діє на підставі Довіреності №342 від 21.12.2023 (строк дії до 31.12.2024) через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача вартості необлікованої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 23.03.2022 по 23.09.2022 у сумі 35 022,08 гривні.
Ухвалою суду від 25.04.2024 відрито провадження по вказаній справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.
Відповідачами відзив на позов подано не було.
Представник позивача - В.Глазунов, який діє на підставі Довіреності №351 від 21.12.2023 (строк дії до 31.12.2024) в судове засідання не з'явився. 30.05.2024 подав заяву про розгляд справи без їх участі та про задоволення позовних вимог. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі будучи належним чином повідомленими (відповідно до вимог ст.128 ЦПК України), в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши надані суду докази та ознайомившись з ними, суд приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Об'єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.
Процес доказування та докази, які надаються в обґрунтування позиції сторін, використовуються сторонами для того, щоб довести свою правоту в конфліктних правовідносинах і захистити чи відновити свої права. І саме, від якості та повноти, поданих доказів, залежить майбутня позиція суду у вирішенні цього конфлікту між сторонами і прийняття мотивованого рішення.
Доказування в цивільному процесі тісно пов'язане з реалізацією принципу цивільного судочинства «змагальності сторін». Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
Разом з тим, принцип змагальності сторін у цивільному процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].
У відповідності до ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Так, у позові зазначено, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_2 , проте представником позивача не надано жодного доказу вказаного.
Також, представником позивача не зазначено у позові дати народження відповідачки ОСОБА_1 .
На виконання вимог ст.187 ЦПК України, суд звернувся до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради з запитом про встановлення місця реєстрації відповідачів.
Згідно отриманої судом інформації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 21.05.2018 по 22.07.2021 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відомостей про те, чи була відповідачка ОСОБА_1 зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , суду надано не було ані позивачем, ані Департаментом адміністративних послуг Запорізької міської ради.
Суд позбавлений можливості однозначно ідентифікувати анкетні данні відповідачки ОСОБА_1 , оскільки, як зазначалося вище, позивач при зверненні з вказаним позовом до суду не надав її повних анкетних даних.
Тому, у суду немає законних підстав вважати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 21.05.2018 по 22.07.2021 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 є власницею квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 чи користувачем послуг, які за вказаною адресою надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж.
Також, суд звертає увагу, що згідно отриманої інформації на запит суду, встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12.07.2011 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Представником позивача не надано доказів того, що відповідач має якесь відношення до споживання послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, суду необхідно надати докази того, що відповідач ОСОБА_2 або є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , або користувачем послуг, які за вказаною адресою надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж.
З урахуванням зазначеного, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, суд прийшов до висновку про необхідність витребування у позивача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж докази того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , або користувачами послуг, які за вказаною адресою надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж.
Керуючись ст.ст.4, 43, 49, 84, 260 ЦПК України, суд, -
Розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - відкласти до 09.00 годин 09 вересня 2024 року.
Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж
докази того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , або користувачами послуг, які за вказаною адресою надає ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж.
Витребувані докази надати безпосередньо до суду в строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Попередити осіб, на яких цією ухвалою покладено обов'язок подати докази, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Особи, які не мають можливості подати витребувані докази взагалі або у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвалу направити сторонам по справі, позивачу для виконання, а відповідачам - для відома.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua.
Суддя: Н.С. Звєздова