1Справа № 335/6821/24 6/335/261/2024
28 червня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Святченко Євгенії Вікторівни, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про примусовий привід боржника, -
Державний виконавець Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Святченко Є.В. звернулася до суду із поданням про примусовий привід боржника ОСОБА_2 до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) органами поліції для надання пояснень з приводу невиконання рішення суду.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №73092309, з примусового виконання судового наказу у справі №334/189/22, який виданий 12.10.2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 13.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
19.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №73092309, яку надіслано боржнику.
Крім того, державний виконавець направляв боржнику виклик до державного виконавця з метою надання пояснень з приводу невиконання рішення суду, однак боржник до відділу державної виконавчої служби не з'явився.
Державний виконавець також здійснював вихід за адресою боржника з метою встановлення майнового стану боржника та здійснення опису належного майна, однак виклик боржнику особисто вручено не було. Державний виконавець вручив виклик бабусі боржника, оскільки його самого не було вдома.
Враховуючи, що рішення суду боржником не виконується, боржник ухиляється від явки до відділу державної виконавчої служби, державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.
Ухвалою судді від 19.06.2024 прийнято до розгляду подання головного державного виконавця про примусовий привід боржника, та призначено судове засідання з викликом учасників розгляду подання.
Державний виконавець до судового засідання не з'явилась, у поданні просила про його розгляд за її відсутності.
Боржник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали подання, суд доходить наступних висновків.
Примусове виконання судових рішень в Україні на даний час регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Судом встановлено, що 19.10.2023 головним державним виконавцем Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лазарок О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73092309, на підставі судового наказу №334/189/22, який виданий 12.10.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 13.01.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
У вказаному виконавчому провадженні боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , стягувачем зазначена ОСОБА_1 .
Постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно, також у постанові зазначено про направлення її сторонам виконавчого провадження.
Згідно акту державного виконавця від 11.06.2024, долученого до подання, державним виконавцем Святченко С.В. при примусовому виконанні судового наказу №334/189/22, здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого боржника та його майна не встановлено, та залишено бабусі боржника виклик про необхідність явки до державного виконавця на 12.06.2024.
У поданні державного виконавця зазначено, що ним на адресу боржника направлявся виклик про необхідність явки боржника ОСОБА_2 до державного виконавця, однак до подання державним виконавцем не долучено доказів його направлення.
Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши надані державним виконавцем докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що подання державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Святченко Є.В. про привід боржника ОСОБА_2 є необґрунтованим, у зв'язку із чим не підлягає задоволенню.
В даному випадку суд виходить з того, що привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у примусовому супроводженні працівником органу Національної поліції особи, до якої він застосовується, задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини неприбуття.
Тому, звертаючись до суду з відповідним поданням, виконавець повинен надати докази того, що ним здійснені необхідні заходи як для повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, так і про необхідність явки до державного виконавця, але вони не дали позитивних результатів, боржник не з'явився за викликом виконавця без поважних причин.
Разом з тим, матеріали, долучені до подання, не містять відомостей про те, що боржнику ОСОБА_2 відомо про відкриття виконавчого провадження № 73092309.
Так, до подання про застосування приводу державним виконавцем не долучено жодних доказів на підтвердження вручення або надіслання боржнику ОСОБА_2 копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Також, до подання державного виконавця не долучено доказів на підтвердження вручення боржнику виклику державного виконавця або про фактичне направлення вказаного виклику за адресою проживання боржника, яка зазначена у виконавчому документі.
Із долученого до матеріалів подання акту державного виконавця від 11.06.2024, лише встановлено, що державний виконавець здійснював вихід за місцем проживання боржника ОСОБА_2 , яке вказано у виконавчому листі та вручив виклик бабусі боржника, проте сам боржник був відсутній за місцем проживання. У акті не міститься даних особи, якій вручено виклик.
При цьому, судовий наказ було видано судом 12.10.2023 року, виконавче провадження було відкрито 19.10.2023, а виконавчі дії здійснюються державним виконавцем у червні 2024 року. Суду не надано належних та допустимих доказів, що боржник ОСОБА_2 на час відкриття провадження та подальшого вчинення виконавчих дій проживає чи зареєстрований за адресою, яка зазначена у виконавчому листі, і за якою державним виконавцем було здійснено вихід.
Аналізуючи докази, які долучені до подання державного виконавця, суд приходить до висновку про те, що в них відсутні дані, які б свідчили про те, що боржник обізнаний про виконавче провадження та про необхідність явки до виконавця, а тому у суду відсутні підстави вважати, що боржник не з'являється до державного виконавця без поважних причин, що надавало би підстави застосувати до нього привід.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 258, 260, 438, 353 ЦПК України, -
Подання головного державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Святченко Євгенії Вікторівни, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про примусовий привід боржника - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя В.В. Калюжна