Справа № 333/6623/24
Провадження № 1-кс/333/2148/24
30 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі аудіо та відео фіксації, в залі суду м. Запоріжжя, в режимі відеоконференції, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202408204000848 і додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Етиркен, Верхнєбуреїнського району, Хабаровського краю, російської федерації, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
30.07.2024 року слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202408204000848 відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що слідчими СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202408204000848, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.06.2024 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії залишаються ніким непоміченими, з метою особистого збагачення, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов до кімнати та викрав монітор марки «Philips», моделі «273V7QDAB», вартістю 4 000,00 грн., що належить потерпілому ОСОБА_7 .
Після чого, ОСОБА_5 разом з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у умовах воєнного стану.
17.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вважаючи обґрунтованою оголошену підозру та посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може: незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 не одноразово з'являвся за адресою потерпілого та погрожував і вимагав від потерпілого грошові кошти, що підтверджується протоколом додаткового допиту ОСОБА_7 від 25.07.2024 року; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з урахуванням відомостей про особу підозрюваного, а саме ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, по що свідчать витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, вказане свідчить про те, що у останнього мається схильність на вчинення інших кримінальних правопорушень, а також враховуючи те, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, відповідно не має постійного прибутку, що свідчить про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність, тому слідчий вважає, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти цим ризикам, а тому просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор, в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив про те, що потерпілому, який є його братом, він не погрожував, монітор у нього він дійсно викрав, про що дуже шкодує.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 17.06.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (кримінальне провадження № 1202408204000848).
Клопотання слідчого, погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, і долучено підтвердження про вручення ОСОБА_5 о 09 год. 50 хв. 30.07.2024 року копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що розгляд клопотання розпочався о 16 год. 55 хв. 30.07.2024 року, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України у повному обсязі.
17.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується насамперед, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 13.06.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.06.2024 року; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2024 року; протоколом огляду - диску для лазерних систем зчитування, на якому знаходяться 4 відеофайли з ломбарду «Скарбниця» від 17.06.2024 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 17.06.2024 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
При цьому стандарт доказування «обґрунтованої підозри» є нижчим, ніж доведеність «поза розумним сумнівом», яким керується суд під час судового розгляду кримінального провадження по суті та ухвалення вироку.
На переконання слідчого судді, незалежно від подальшої доведеності підозри чи правової кваліфікації інкримінованого ОСОБА_5 діяння сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить, що він може бути причетним до цього злочину.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та суворість можливого покарання, яке може бути призначено у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, такі обставини, як за національним законодавством, так і за судовою практикою Європейського суду з прав людини, визнаються вагомими факторами при оцінці даного ризику, підозрювана особа може переховуватись від органу досудового розслідування.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року).
Слідчий суддя приймає до уваги, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_5 в сукупності з даними про особу підозрюваного та іншими обставинами кримінального правопорушення, яке вчинено в умовах воєнного стану, є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування.
Також, існує ризик, що ОСОБА_5 матиме можливість незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 не одноразово з'являвся за адресою потерпілого та погрожував і вимагав від потерпілого грошові кошти, що підтверджується протоколом додаткового допиту ОСОБА_7 від 25.07.2024 року, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні.
Разом з тим, на думку слідчого судді, також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, відповідно не має постійного прибутку, що свідчить про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність.
Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце реєстрації на тимчасово окупованій території України, не має постійного місця проживання, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, його стан здоров'я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров'я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в період воєнного стану в Україні, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя зазначає, що для досягнення мети застосування запобіжних заходів, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, на початковій стадії досудового розслідування, що зумовлює необхідність в проведенні низки слідчих та процесуальних дій, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховуючи всі обставини справи, дані, що характеризують особу підозрюваного, а також враховуючи інші фактичні обставини даного конкретного кримінального провадження, матеріальний стан ОСОБА_5 , вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560,00 грн., оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є завідомо непомірним.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Контроль за виконанням підозрюваним обов'язків, в разі внесення застави, покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 1202408204000848 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме по 28 вересня 2024 року включно.
Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме: з 30 липня 2024 року з 17 год. 20 хв.
Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді діє до 28 вересня 2024 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1