Справа № 2-2903/2009
Провадження № 6/333/479/24
31 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Холод Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, розглянувши у приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренко Б.Б. про примусовий привід боржника, -
18.06.2024 року державний виконавець Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Петренко Б.Б. звернувся до суду з поданням про привід боржника ОСОБА_1 .
Зазначене подання обґрунтоване тим, що у відділі виконавчої служби перебуває виконавче провадження №15382499 з примусового виконання виконавчого листа №2-2903, виданого 14.09.2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі частини від заробітку починаючи з 25.06.2009 року і до повноліття дитини.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , PHOКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
За викликом до відділу боржник не з'являвся, про причини неявки державного виконавця не повідомляв та не надав підтвердження виконання або причини не виконання рішення суду. У зв'язку з чим, державний виконавець просить винести ухвалу про примусовий привід боржника.
У судове засідання державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), будучи повідомленим судом своєчасно та належним про час та місце розгляду подання, не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву про розгляд подання за його відсутності, наполягав на задоволенні подання.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Стягувач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали подання про привід боржника, перевіривши обставини доказами, на які посилається державний виконавець, суд дійшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.09.2009 року Комунарським районним судом м. Зпоріжжя видано виконавчий лист №2-2903/09 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця, у розмірі частини від заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.06.2009 р. і до досягнення дитиною повноліття.
15.10.2009 року ОСОБА_3 звернулася до Комунарського ВДВС ЗМУЮ із заявою про прийняття вказаного виконавчого листа до примусового виконання.
Постановою державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої Запорізького міського управління юстиції Густенко О.Л. від 20.10.2009 року відкрито виконавче провадження №15382499 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2903/09, виданого 14.09.2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя та направлено на адресу боржника.
02.10.2023 року державним виконавцем Петренко Б.Б. на адресу ОСОБА_1 скеровано виклик з вимогою з'явитись до державного виконавця на 11.10.2023 року, одночасно зобов'язано надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, відомості про доходи та майно. Державним виконавцем боржнику роз'яснено ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та п.14 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 31.10.2023 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за виконавчим документом становить 250 512,44 грн.
13.05.2024 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , про що складено відповідний акт державного виконавця.
Статтею 438 ЦПК України передбачено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
У силу ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавчепровадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ст.438 ЦПК України, привід боржника оголошується, зокрема, за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника.
Згідно п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Як вбачається зі змісту зазначеної статті підставою для застосування приводу боржника є його неявка за викликом виконавця без поважних причин.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Тобто державний виконавець, звертаючись до суду з подання про привід, повинен довести, що викликав боржника, а останній, будучи належним чином повідомлений про виклик до виконавця, не з'явився без поважних причин.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (чинна на момент відкриття виконавчого провадження) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Матеріали подання містять копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2009 року на ім'я ОСОБА_2 до відділу.
Однак, до подання державного виконавця не додано доказів на підтвердження вручення боржнику постанови або про його фактичне надіслання за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2023 року державний виконавець направив виклик до відділу ДВС на ім'я ОСОБА_1 для надання пояснень та витребуваних у виклику документів.
Однак, відповідно до виконавчого листа №2-2903/2009, виданого 14.09.2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя, боржником є ОСОБА_2 .
Суд звертає увагу, що матеріали подання не містять жодних документів про зміну прізвища боржника.
Крім того, конверт повернувся на адресу Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі ПМУМЮ (м. Одеса) з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Тобто надані при розгляді подання державним виконавцем документи не підтверджують, що боржник за виконавчим листом отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, виклик до державного виконавця та взагалі був обізнаний про наявність виконавчого провадження та умисно уникав явки.
Також слід зазначити, що виконавче провадження з примусового виконання рішення суду було відкрито 20.10.2009 року, а до матеріалів подання долучено лише один виклик боржника державним виконавцем.
05.06.2024 державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, під час якого був складений акт про те, що двері квартири ніхто не відчинив, у зв'язку із чим перевірити майновий стан боржника не було можливості.
Водночас, цей акт не може бути розцінений судом як належний доказ через те, що його було складено та підписано тільки самим державним виконавцем, інших свідків чи понятих у акті не зазначено.
Крім того, подання та надані матеріали виконавчого провадження не містять доказів, що державним виконавцем вживалися інші, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», засоби для виконання судового рішення шляхом надсилання запитів, отримання інформації з державних реєстрів тощо.
Слід також звернути увагу, що одним із принципів у цивільному судочинстві є принцип пропорційності (ст. 13 ЦПК України). Дотримання засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, крім іншого, передбачено п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
Також з метою виконання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинні вживатися всі передбачені чинним законом заходи для виконання судового рішення, однак ці заходи повинні бути необхідними в демократичному суспільстві та слугувати меті стягнення боргу.
Відтак, привід боржника без наявності доказів неявки без поважних причин не може вважатися необхідним, слугувати меті стягнення боргу та порушує принцип співмірності.
Вирішуючи подання суд також враховує, що привід боржника є істотним втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
За таких обставин, суддя дійшов до висновку про необізнаність боржника про його виклики до державного виконавця, відповідно і про необґрунтованість подання, оскільки факт ухилення боржника від явки за викликом державного виконавця жодними доказами не підтверджено, що також свідчить про відсутність підстав для задоволення подання про привід боржника.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про привід ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 31.07.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод