Справа №333/6105/24
Провадження №1-кс/333/1962/24
Іменем України
30 липня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги зазначає, що його було затримано працівниками поліції ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 04.01.2023 року о 15 годині за місцем проживання та здійснено незаконне утримання до 07.01.2023 року, коли ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В заяві про вчинення кримінального злочину, адресованої ТУ ДБР в м.Мелітополі, ОСОБА_3 зазначає, що працівниками ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підроблено підпис ОСОБА_3 в процесуальних документах в кримінальному провадженні №12023082060000013, чим спричинено йому моральну шкоду, отже він є потерпілою особою. На момент подання скарги, повідомлення про внесення відомостей до ЄРДР та витяг про реєстрацію та визнання потерпілим заявнику ОСОБА_3 не надано. У зв'язку з чим він звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з відповідною скаргою.
Скаржник, у судовому засіданні підтримав скаргу в повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Крім цього, зазначив, що йому надійшла відповідь від ТУ ДБР розташованого в м.Мелітополі, згідно якої відомості щодо його повідомлення не внесені до ЄРДР, оскільки в них не виявлено складу злочину. На підставі того, що слідчі не здійснили будь-яких дій спрямованих на перевірку відомостей про які він зазначив та йому не надано обґрунтованого рішення, такі діє є незаконними та порушують його права.
Представник ТУ ДБР розташованого в м.Мелітополі (з дислокацією в м.Мелітополі та м.Запоріжжі), будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання, не з'явився. Через канцелярію суду надав листа за яким зазначено, що повідомлення про вчинення кримінального провадження розглянуто, заявнику надано обґрунтовану відповідь про відсутність ознак злочину.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
Матеріалами справи встановлено, що 19.06.2024 року скаржником до ТУ ДБР розташованого в м.Мелітополі від заявника ОСОБА_3 надійшла заява та була зареєстрована за вх.№7483зкп/мл-2024 від 24.06.2024 року, щодо незаконних дій співробітників ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області. Станом на день подання скарги, відомості щодо його заяви до ЄРДР не внесені.
Листом ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь від 04.07.2024 року №17-11-12847/2024 року на адресу Запорізького слідчого ізолятора, для передання ОСОБА_4 , повідомлено, що в його заяві про вчинення злочину не виявлено достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст.3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
Згідно наявних в матеріалах справи даних, 19.06.2024 року ОСОБА_3 звернувся до ТУ ДБР розташованого в м.Мелітополь з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, працівниками правоохоронного органу.
За результатами розгляди заяви ОСОБА_3 керівником першого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь ОСОБА_5 26.07.2024 року була надана відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР у зв'язку із встановленням відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки зміст викладених у зверненні обставин не надав можливості прийти до висновку щодо наявності події кримінального правопорушення.
При цьому, слідчий суддя керується змістом права на доступ до правосуддя та ефективний судовий захист, бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України, де «Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.»
На думку слідчого судді таке рішення відповідає вимогам ст.214 КПК України, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення не містить об'єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення злочину з боку працівників ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, не зазначено їхні конкретні дії, Прізвища та ініціали, можливий день та час вчинення та інші вихідні дані.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи викладені у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, ґрунтуються на суб'єктивні оцінці та зводяться до незгоди із тактикою проведення окремих слідчих та процесуальних дій під час досудового розслідування. Кримінальне провадження №12023082060000013 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. ст. 194 КК України перебуває на розгляді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, остаточне рішення в ньому не прийнято. Отже, зазначені у зверненні ОСОБА_6 обставини та факти, стосовно порядку проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, допустимість та достовірність отриманих в результаті їх проведення доказів, повинні розглядатися в порядку передбаченому процедурою судового розгляду у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України, безпосередньо під час здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 ..
Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та відповідно зобов'язання уповноваженої особи ТУ ДБР вчинити такі дії відповідно до ст.214 КПК України, відсутні.
Відповідно до ч.1ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1