Справа № 333/10091/23
Провадження № 2-а/333/25/24
30 липня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу №333/10091/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій інспектора з паркування ОСОБА_2 протиправними та стягнення коштів, третя особа: інспектор з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлія Миколаївна, -
До суду звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради про визнання дій інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни протиправними та стягнення коштів. В обґрунтування свого адміністративного позову позивач зазначає, що 06.11.2023 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив вимушену зупинку біля будинку №14 Успенська площа міста Дніпра близько 11 години 10 хвилин та пішов у справах. Повернувшись через 15-20 хвилин, позивач звернув увагу, що його автомобіль було завантажено на евакуаційний автомобіль. Зі слів інспектора з паркування водій порушив правила зупинки/стоянки і відносно нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень, із евакуацією транспортного засобу на штраф майданчик. Не погоджуючись з діями інспектора з паркування позивач був вимушений звернутися до суду.
15 листопада 2023 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано час позивачу строк для усунення недоліків.
20 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла уточнена позовна заява.
З 17 листопада 2023 року по 27 листопада 2023 року суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С. знаходився у відрядженні.
01 грудня 2023 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано час позивачу строк для усунення недоліків.
07 грудня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла уточнена позовна заява.
15 грудня 2023 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради про визнання дій інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миклолаївни за наступними вимогами:
- Визнати протиправними дії інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни, стосовно застосування стягнення в межах постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - тимчасового затримання (евакуації) транспортного засобу ОСОБА_1 , а саме автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку із адміністративним правопорушенням за постановою серії ІД № 01290742 за ч.3 ст.122 КУпАП, та змінити захід стягнення в межах передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. з евакуацією транспортного засобу на накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. без евакуації транспортного засобу.
- Скасувати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 06 листопада 2023 року, а саме Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлією Миколаївною.
- Стягнути з відповідача судові витрати в сумі 4073,60 грн., з них: 1073, 60 гривень судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;
та відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог, а саме щодо стягнення з Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради на користь позивача коштів, які були сплачені ОСОБА_1 у зв'язку із тимчасовим затриманням транспортного засобу на спеціальний майданчик, а саме 2198,00 грн. за евакуацію автомобіля Opel держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 та 150,00 грн. за його зберігання на штраф майданчику.
22 грудня 2023 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради за яким зазначено, що КП «Транспортна інфраструктура міста» ДМР не є суб'єктом владних повноважень, а здійснювала свої дії на підставі господарського договору з Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР, тому не може бути відповідачем як по суті вимог, так і з тих міркувань, що не може бути учасником справи про адміністративні правопорушення у якості відповідача. Затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик є адміністративною дією інспектора з паркування. Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради жодних адміністративних дій, на які посилається позивач не вчиняло, а тому вимога до нього в порядку адміністративної юрисдикції не може бути задоволена.На підставі всього викладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимогах до КП «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради.
25 грудня 2023 року через канцелярію суду надійшли пояснення третьої особи на підставі яких представник Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
31 січня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про залучення до розгляду справи у якості співвідповідача - Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР та виключи із складу третіх осіб. Залучити в якості третьої особи головного спеціаліста - інспектора з паркування Інспекції з контролю за паркуванням ДМР ОСОБА_2 .
05 лютого 2024 року ухвалою суду задоволено заяву позивача від 31.01.2024 року про залучення співвідповідача і виключення зі складу учасників третьої особи, залучення третьої особи та витребування доказів (а.с.129).
20 лютого 2024 року від представника відповідача Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 . За змістом якого представник відповідача просив суд відмовити позивачу в повному обсязі та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Позивач, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла заява щодо слухання справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягали. У судовому засідання, яке відбулося 31.01.2024 року, позивач підтримав вимоги адміністративного позову в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Додатково пояснив, що коли вони з дружиною повернулися до автомобіля, інспектор з паркування майже закінчив загрузку автомобіля на евакуатор, і на його прохання повернути автомобіль і негайно сплатити штраф відмовив, пояснивши, що автомобіль вже загружено і тепер його потрібно забирати лише на штраф майданчику.
Представники відповідачів, будучи повідомленими судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, просили суд розглянути справу за їхньої відсутності, в позові відмовити.
Третя особа, будучи повідомленою судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вони перебували з чоловіком - ОСОБА_1 у справах у м.Дніпро. Зупинились на дорозі і відійшли по справах. За 10 хвилин повернулися і побачили, що їх автомобіль загружають на евакуатор. Чоловік запропонував відразу сплатити штраф і забрати автомобіль. Однак йому було відмовлено і пояснено, що за умови загрузки автомобіля на евакуатор його можливо забрати лише на штраф майданчику. При цьому були присутні водій евакуатора і якась жінка. Понятих не було.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Інспектором з паркування відділу тимчасового затримання транспортних засобів Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлією Миколаївною під час інспектування 06.11.2022 року об 11:17:49 годині було виявлено транспортний засіб Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зупинений в районі будинку №14 за адресою: м.Дніпро, вул.Успенська площа, чим порушено вимоги п.15.9 «и» розділу 15 ПДР в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП (а.с.20 на звороті).
Внаслідок виявленого порушення Інспектором винесено постанову згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 гривень (а.с.116).
Транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 , марки Opel державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був тимчасово затриманий в порядку ст.265-4 КУпАП.
Дослідженні в судовому засіданні фотознімки з місця вчинення адміністративного правопорушення, визнаються судом належними та допустимими доказами провини ОСОБА_1 та не спростовуються останнім (а.с.115).
Представником відповідача Інспекції з контролю за паркуванням ДМР на виконання ухвали суду від 05.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» долучено до Обліково-статистичної картки на адміністративну справу №333/10091/23 долучено відеозапис з місця вчинення правопорушення який розміщено у вкладці системи документообігу загальних судів «Д-3» - «Прикріплені файли», яке було досліджено судом та встановлено факт евакуації транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 - іншого доказового значення з даного доказу не встановлено.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч.ч.1, 3 ст.219 КУпАП виконавчі комітети міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, ч.ч.1, 3, 7 ст.122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
Від імені виконавчих комітетів міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 3, 7 ст.122 КУпАП, накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у ст.ст.14-2, 279-1, 279-4 КУпАП.
Згідно примітки до ст.142 КУпАП режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до термінів, наведених в п.1.10 Правил дорожнього руху: прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Підпунктом «и» п.15.9 Правил дорожнього руху встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Частиною 3 ст.122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
В свою чергу відповідно до п.п.«з» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення встановлені ст.283 КУпАП.
Згідно ч.ч.1, 2, 6 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що згідно постанови серії 1ДІ №00450700 від 29.11.2023 року до повідомлення серії ІД №01290742, винесеною в порядку, передбаченому ст.ст.142, 279-1, 279-4 КУпАП, позивача ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 680 грн., за фактом порушення вимог пп.«и» п.15.9 Правил дорожнього руху, а саме: здійснення 06.11.2023 року о 11-17 годині зупинки транспортного засобу в районі будинку АДРЕСА_1 , ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, що не заперечую і сам позивач.
З оскаржуваної постанови вбачається, що остання відповідає вимогам ст.283 КУпАП, винесена уповноваженою особою, а факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, підтверджується зробленими у відповідності до вимог КУпАП фотознімками.
При цьому, позивач просить змінитизахід стягнення в межах передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. з евакуацією транспортного засобу на накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. без евакуації транспортного засобу.
Разом з тим, санкція ч.3 ст.122 КУпАП передбачає стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За постановою серії 1ДІ №00450700 від 29.11.2023 року до повідомлення серії ІД №01290742 на ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. (а.с.116).
За такого, вимоги позивача щодо зміни заходу стягнення, суд вбачає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про визнання незаконними дій інспектора щодо складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, його доставки для зберігання на спеціальний майданчик, суд враховує наступне.
Згідно зі ст.265-4 КУпАП тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб, зокрема, розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме, ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
З огляду на вказані норми закону, суд дійшов висновку, що скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, дає право інспектору з паркування вчинити заходи з тимчасового затримання транспортного засобу.
Разом з тим таке право має бути реалізовано відповідно до Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 14.11.2018 № 990 (далі - Порядок).
За приписами названого Порядку для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку інспектор з паркування викликає евакуатор.
Після прибуття евакуатора інспектор з паркування у присутності двох понятих і особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу згідно з додатком.
Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують інспектор з паркування, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, та два понятих.
Один примірник акта надається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення.
Другий примірник акта зберігається в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
У разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, інспектор з паркування складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, а якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, інспектор з паркування не складає зазначений акт і не здійснює тимчасове затримання транспортного засобу, але виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що тимчасове затримання транспортного засобу не може вважатися законним, якщо: інспектором з паркування не складено відповідний акт або складений акт не відповідає вимогам Порядку № 990, зокрема: не підписаний інспектором з паркування, особою, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, та двома понятими; у разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення можливо усунути на місці в максимально короткий строк.
Матеріалами справи підтверджується, що акт тимчасового затримання транспортного засобу підписаний інспектором з паркування та особою, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик.
Разом з тим відповідно до пояснень свідка і позивача останній просив не здійснювати евакуацію транспортного засобу, зазначав про можливість негайно усунути порушення самостійно. Зазначене не заперечує і представник відповідача і третя особи в своїх поясненнях, але з огляду на те, що транспортний засіб вже було завантажено на евакуаційну автівку, послідовність дій щодо затримання транспортного засобу, на їх думку, відповідає Порядку № 990. В свою чергу відповідачами у відповідності до ст.77 КАС України жодного допустимого доказу, який би міг спростувати факт присутності позивача під час евакуації та можливості усунути правопорушення без евакуації його транспортного засобу, у т.ч. фото- відео-фіксації евакуації, суду не представлено.
Проте суд вважає такі доводи необґрунтованими, адже Порядок № 990 таких обмежень не встановлює. Евакуація транспортного засобу не має бути свавільною та необґрунтованою, а також відбуватися в присутності водія транспортного засобу, який має можливість усунути порушення у найкоротший термін.
Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд доходить висновку, що інспектор з паркування перевищив надані законом повноваження, здійснивши тимчасове затримання транспортного засобу Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , без дотримання законодавчо встановленого порядку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни, стосовно тимчасового затримання транспортного засобу ОСОБА_1 , а саме автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Щодо відповідача - Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради суд вбачає за необхідне зазначити таке.
В позовній заяві позивачем до даного відповідача заявлялася вимога стягнення коштів, які були ним сплачені у зв'язку із тимчасовим затриманням транспортного засобу на спеціальний майданчик, а саме 2198,00 гривень за евакуацію автомобіля та 150,00 гривень за його зберігання на штраф майданчику. За ухвалою суду від 15 грудня 2023 року позовні вимоги в цій частині були залишені без розгляду, з наведенням відповідного обґрунтування (а.с.73-74).
За такого суд вбачає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 гривні, що підтверджується відповідною квитанцією.
З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень, а саме з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача заявлено до стягнення з позивача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір надання правничої допомоги від 08 листопада 2023 року (а.с.7-11), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1290500 від 09.11.2023 року (а.с.6), квитанція до прибуткового касового ордеру №1290500 від 09 листопада 2023 року (а.с.25), акт узгодження розрахунку вартості послуг від 08 листопада 2023 року (а.с.26), акт наданих послуг від 09 листопада 2023 року (а.с.27).
Враховуючи об'єм наданої правової допомоги, складність спору, суд вбачає розумним і обґрунтованим розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які суд вважає за необхіднестягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.
Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 9, 72-78, 134, 139, 143, 241-248, 250, 268, 286 КАС України, ст.ст.122, 265-4 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій інспектора з паркування ОСОБА_2 протиправними та стягнення коштів, третя особа: інспектор з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлія Миколаївна, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Біленко Юлії Миколаївни щодо тимчасового затримання та евакуації автомобіля Opel, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинені 06.11.2023 року.
Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42403446) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.
Повний текст судового рішення складено 30 липня 2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков