Єдиний унікальний номер № 333/6560/24
Провадження № 1-кс/333/2139/2024
29 липня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, в кримінальному провадженні, що 27.07.2024 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024080100005525, за участі прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -
Слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , звернувся до слідчого суді з вищевказаним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 , строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання зазначив, що зібраними під час досудового розслідування доказами, встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, який є тяжким злочином та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий та прокурор під час розгляду клопотання його підтримали та просять задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягаючи на тому, що слідчий і прокурор не довели наявність ризиків, про які зазначили в клопотанні, тяжкість покарання за вказаний злочин не є визначальною, підозрюваний не збирається переховуватися від слідства чи суду, впливати на свідків чи вчиняти інше кримінальне правопорушення, та буде вчасно виконувати процесуальні обов'язки, а тому для забезпечення їх виконання не має потреби обирати запобіжний захід, а в разі задоволення клопотання слідчого просили визначити найменший розмір застави передбачений законом. Підозрюваний вказав, що він одружений, має на утриманні малолітню дитини, які наразі перебувають у Польщі, також повідомив, що проходить військову службу по мобілізації з 2022 року, а до цього проживав за місцем реєстрації в м. Запоріжжя, працював на посаді шліфувальника в АТ "Мотор Січ".
Розглянувши дане клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 12.07.2024 № 206 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду номера обслуги 1 обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї (60 мм (82 мм) міномети) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
27 липня 2024 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, перебуваючи у місці служби, а саме в місці тимчасової дислокації № 1 підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ, а саме у Хортицькому районі міста Запоріжжя, командир мінометної батареї (60 мм (82 мм) міномети) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ капітан ОСОБА_8 віддав наказ направлений на виконання бойового розпорядження командира 15 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 27.07.2024 № 2797дск, щодо ведення спостереження за противником та здійснення оборони в районі виконання завдань 6 БОП, а саме в районі н.п Оріхів - Мала Токмачка.
Після цього солдат ОСОБА_3 , в умовах воєнного стану, з прямим умислом та з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби, з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених вище статутних вимог, умисно не виконав наказ начальника.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел солдат ОСОБА_3 , в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України ст.ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у присутності командира мінометної батареї (60 мм (82 мм) міномети) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ капітана ОСОБА_8 який відповідно до вимог ст.ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України є для нього начальником за службовим становищем та військовим званням та інших військовослужбовців зазначеної військової частини, відмовився виконувати наказ командира мінометної батареї (60 мм (82 мм) міномети) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГУ капітана ОСОБА_8 направлений на виконання бойового розпорядження командира 15 бригади оперативного призначення Національної гвардії України від 27.07.2024 № 2797дск, щодо ведення спостереження за противником та здійснення оборони в районі виконання завдань 6 БОП, а саме в районі н.п Оріхів - Мала Токмачка, хоча об'єктивно міг та зобов'язаний був виконати цей наказ начальника.
За вказаним фактом, 27.07.2024 уповноваженою особою першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) ТУ ДБР у м. Мелітополі внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024080100005525, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
27 липня 2024 року слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі лейтенантом Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. Час фактичного затримання 14 година 50 хвилин.
27 липня 2024 року слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі лейтенантом Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, освіта вища технічна, номеру обслуги 1 обслуги міномета 1 мінометного взводу мінометної батареї (60 мм (82 мм) міномети) 6 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 , солдату, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яка того ж дня була вручена йому особисто.
Таким чином, ОСОБА_3 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинене в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення від 27.07.2024, яке надійшло з військової частини НОМЕР_1 НГУ;
- протоколами допиту свідків - військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які пояснили обставини вчинення кримінального правопорушення;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий і прокурор.
Розуміючи тяжкість вчиненого злочину, суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_3 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме непокору тобто інше умисне невиконання наказу, вчинене в умовах воєнного стану, яке по своїй суті являється ухиленням від виконання військового обов'язку. Існування вказаного ризику підтверджується і тим, що підозрюваний є військовослужбовцем, і у разі наявного бойового розпорядження може бути відряджений до зони бойових дій де є можливість здійснити спробу залишити підконтрольну ЗСУ територію України під час безпосереднього виконання свої обов'язків військової служби з метою уникнення настання кримінальної відповідальності та його ув'язнення на підставі вироку суду.
Тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що на даний час, у зв'язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, встановити всіх свідків не виявилося можливим, однак, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а відтак ОСОБА_3 , у випадку обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може здійснювати тиск на них, які враховуючи початковий етап досудового розслідування ще не були допитані у кримінальному провадженні, однак підлягають обов'язковому допиту в якості свідків, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
При цьому слід враховувати, що відповідно до норм КПК України, допит свідків має також проводитися під час судового розгляду. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, необхідно взяти до уваги, що підозрюваний є військовослужбовцем, у зв'язку із покладеними на нього обов'язками військової служби має доступ до зброї, що може призвести до її використання для впливу на свідків шляхом залякування та погрозою застосування насильства.
Зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ОСОБА_3 являється військовослужбовцем та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим може покинути місце служби, чим фактично вчинить кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407-409 КК України. Слідчий суддя також враховує відомості внесені 06.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023080100000012 за ч.4 ст.402 КК України і внесені 20.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024080100002284 за ч.4 ст.408 КК України, які свідчать про направлення відповідними посадовими особами до органу досудового розслідування повідомлень про вчинення ОСОБА_3 вказаних кримінальних правопорушень, як наслідок реєстрації кримінальних проваджень та проведення досудового розслідування за вказаними фактами.
Тому зазначене вище в сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про недоведеність наявності ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України відхиляються, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям "ризик" - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання ризиків можливості переховуватися від суду і слідства, впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 буде саме тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі ухвалення вироку, наслідки злочину, а саме, зниження бойової готовності підрозділу, в умовах воєнного стану та обороноздатності України, підрив військової дисципліни та надання негативного прикладу протиправної поведінки військовому підрозділу, в цілому, в час протистояння відкритій агресії російської федерації, внаслідок відкритої умисної відмови виконувати наказ начальника, сторона обвинувачення вважає, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та дасть можливості запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.
Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_3 не можливо, оскільки, відповідно до ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Водночас, відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 408 Кримінального кодексу України.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193-194, 196, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 год. 50 хв. 25 вересня 2024 року, з утриманням в установі для попереднього ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Встановити строк дії ухвали до 25 вересня 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошений 31.07.2024 року о 09 год. 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1