Справа № 314/2003/24
Провадження № 2/314/920/2024
31.07.2024 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Свідунович Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу № 314/2003/24 за позовною заявою Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з постачання теплової енергії. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем 02.01.2018 укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії. Теплопостачання здійснюється на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами п. 26 договору про надання послуги з постачання теплової енергії,споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. У порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачка користується послугами з теплопостачання, має заборгованість у розмірі 84659,82 грн., яка складається із: 80143,93 грн.-основної суми заборгованості; 3177,45 грн.-індексу інфляції; 1327,44 грн.-3 % річних, яку не сплачує. Позивач зазначає, що за приписами п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом зупиняється на строк дії такого стану. Можливість звернення до суду за захистом своїх прав у позивача виникло після 29.12.2023 у зв'язку із прийняттям постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» від 29.12.2023 № 1405. На направлену 20.03.2024 № 42 претензію відповідачка не відреагувала. Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість із надання послуг з постачання теплової енергії у розмірі 84659,82 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 09.05.2024 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідачка відзиву на позов не подала.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Матеріали справи містять договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 02.01.2018.
У матеріалах справи містяться оборотні відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09.04.2024 № 373431681, за якою власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідачка.
За даними демографічного реєстру від 08.05.2024 № 582190, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів економічної діяльності Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (35.30).
Матеріали справи містять рішення виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 10.12.2020 № 122 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 10.09.2020 № 88 «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення».
За положеннями ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За положеннями ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (ч. 2 ст. 642 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
У постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15 Верховний суд дійшов висновку, що основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж. їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. ст. 319, 322 ЦК України, відповідальність щодо належного утримання майна несе власник цього майна або особа, що володіє іншими речовими правами щодо цього майна (зокрема, правом володіння).
Судом встановлено, що відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором внаслідок чого має заборгованість із постачання теплової енергії у розмірі 84659,82 грн.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За таких підстав, суд приходить до беззаперечного висновку, що обставини позовних вимог знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідачкою про застосування позовної давності у спорі не заявлено.
З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-
Позов Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03345645, місце знаходження: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Ціолковського, 12), заборгованість із постачання теплової енергії у розмірі 84659,82 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 03345645, місце знаходження: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Ціолковського, 12), судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталія Миколаївна Свідунович
31.07.2024