Справа № 307/1949/24
Провадження № 2-а/307/14/24
31 липня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді - Чопик В.В., при секретарі - Томишинець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області із даним позовом в якому зазначає, що 02.05.2024 року о 21 год. 48 хвилин 23 сек. поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2056474.
Ззаначає, що як убачається з вищевказаної постанови її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КуПАП. Вважає вищенаведену постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, необґрунтованою, не об'єктивною, упередженою і такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів, виходячи з наступного.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що «02.05.2024 року о 21:43:26 в с. Вонігове, вул. Головна керувала ТЗ з неосвітленим заднім лівим габаритним вогнем, чим порушив п. 31.4.3.г. ПДР-керував. ТЗ з зовн. світл. приладами, на розсіювачах світл.приладів нанесено тонування а. Ст. 122 ч. 2 КУПАП».
Однак, до оскаржуваної постанови, не додано жодного доказу, який би підтверджував факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП чи ч. 1 ст. 121 КУПАП.
Також, в оскаржуваній постанові відсутні посилання на будь-які докази, щодо того, чи дійсно вона керувала транспортним засобом, знаючи про те, що у автомобілі не горить лампа заднього лівого габаритного вогню, тобто відсутні докази того, що вона умисно вчинила вказане порушення, а відтак наявні підстави вважати, що в її діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами. Повідомляє суть, що на виконання вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху, вона перед початком руху автомобілем, перевірила чи працюють всі лампи, зокрема, і лампу заднього лівого габаритного вогню, яка була справною, а тому, навіть припустивши, що лампа перестала горіти, то це могло виникнути лише в дорозі, під час руху автомобіля, що виключає ту обставину, що вона мала умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Разом з цим, до постанови не додано жодних доказів того, що на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання. Також, в постанові не вказано, яким саме методом працівником поліції було, виявлено тонування та що це тонування зменшує їх прозорість чи світло пропускання.
Такі докази, фактично і не можуть бути додані, оскільки, вона не тонувала ні фари ні розсіювачі світлових приладів, що вказує також, на відсутність, її умислу на вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУПАП, а від так і відсутність суб?єктивної та об?єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУПАП.
Крім того, до оскаржуваної постанови не були додані жодні матеріали відео фіксації, чи пояснення свідків, які б вказували на вчинення нею інкримінованого правопорушення, незважаючи на те, що відповідно до п.5 Розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов?язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов?язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Таким чином, щодо змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення та власне порядку розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності слід зазначити, що поліцейська ОСОБА_2 розглянула справу про притягнення її до адміністративної відповідальності, за відсутності події адміністративного правопорушення, не роз?яснивши їй права та обов?язки, не надала можливості дати пояснення з приводу інкримінованого їй порушення, не роз?яснила порядок оскарження, не навела доказів того, що в неї не працював задній лівий габаритний вогонь та що вона керувала транспортним засобом на якому на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування, натомість за відсутності будь-яких доказів, передбачених ст. 251 КУПАП, безпідставно притягнула її до адміністративної відповідальності за порушення яке вона не вчиняла.
А тому просить суд постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА N? 2056474 від 02.05.2024 року, якою її, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї, ОСОБА_1 - закрити..
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що оскаржувана постанова була винесена поліцейським відповідно до чинного законодавства , що підтверджується відеодоказом з нагрудної камери поліцейського..
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14.05.2024 у вказаній справі відкрито спрощене провадження без виклику (повідомленням) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 262 КАС України, судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом, 02.05.2024 року о 21 год. 48 хвилин 23 сек. поліцейським Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2056474, згідно з якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 02.05.2024 року о 21:43:26 в с. Вонігове, вулиця Головна ОСОБА_1 керувала ТЗ з неосвітленим заднім лівим габаритним вогнем, чим порушив п. 31.4.3.г. ПДР-керував. ТЗ з зовн. світл.приладами, на розсіювачах світл.приладів нанесено тонування а. ст. 122 ч. 2 КУПАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В той же час позивач заперечує, що вчиняв зазначене в постанові правопорушення та стверджує, що керував автомобілем з дотриманням ПДР України.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідачем твердження позивача не спростовані, доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП суду не надано.
Так, суду не надано відеодоказу з нагрудної камери поліцейського, на який у відзиві посилається представник відповідача.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
А тому враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2056474 від 02.05.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, закрити..
Керуючись ст.ст. 2, 20, 77, 121, 159 242, 286, 294 КАС України, суд
Адміністративний позов- задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2056474 від 02.05.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою: http://court.gov.ua/sud0711/.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів зі дня складання повного тексту рішення до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне Управління національної поліції в Закарпатській області,місце розташування: м. Ужгород, вул. Ференця Ракоці, 13, Закарпатської області.
Суддя: В.В. Чопик