Справа № 307/1520/24
Провадження № 1-кп/307/112/24
31 липня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря с/з ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна кримінальне провадження № 12024071160000271, відомості про яке 23 березня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно неповнолітнього
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, уродженця селище Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_4 22 березня 2024 року близько 12 години в селищі Буштино на вулиці Лужна, Тячівського району, Закарпатської області, Україна, знайшов та у подальшому, без передбаченого законом дозволу та в порушення положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року за № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбанення, збергання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року за № 662, з 12 години 22 березня 2024 року носив при собі металевий кастет, який зберігав та носив до моменту його вилучення працівниками поліції при наступних обставинах. Неповнолітній ОСОБА_4 22 березня 2024 року близько 23 години 30 хвилин, знаходячись неподалік Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, що знаходиться за адресою: селище Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарпатської області, України, де був зупинений нарядом поліції та в ході поверхневої перевірки в кармані штанів у нього був виявлений металевий кастет, який відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії та який виготовлений саморобним способом, який було вилучено працівниками поліції Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області 23 березня 2024 року в період з 00 год. 00 хв. до 00 год. 25 хв..
Дії неповнолітнього ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 з участю його законного представника - виконуючої обов'язки начальника відділу у справах дітей Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав в повному обсязі з обставин, викладених в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаявся та просить його суворо не судити. Обіцяє в майбутньому подібного не допускати.
Крім повного визнання неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в ході судового слідства дослідженими безпосередньо під час судового розгляду такими доказами.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12024071160000271 встановлено, що 23 березня 2024 року до нього внесено дані за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 263 КК України на підставі рапорту працівника поліції ОСОБА_7 про виявлення предмету, схожого на кастет.
З протоколу огляду місця події з фото-таблицею до нього від 23 березня 2024 року встановлено місце вчинення кримінального правопорушення - АДРЕСА_2, на території Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Як стверджено висновком судової експертизи холодної зброї від 29 березня 2024 року № СЕ -19/107-24/3555-ХЗ наданий на дослідження металевий предмет, схожий на кастет, є холодною зброєю, кастетом, та відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії та виготовлений саморобним способом із застосуванням промислового обладнання.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними статтею 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (ч. 2 статті 65 КК України).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», увагу суддів звернуто на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку, і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Згідно з п. 2 вказаної Постанови, усі питання пов'язані із призначенням покарання, мають бути належним чином умотивовані у вироку.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Згідно до вимог ст. 103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Згідно ст. 485 КПК України обставинами, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, визначені: 1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, повинно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними; 2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння; 3) умови життя та виховання неповнолітнього; 4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
Обов'язковим у даному виді проваджень є і з'ясування судом умов життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого з додержанням положень ст. 487 КПК України, зокрема, 1) склад сім'ї неповнолітнього, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім'ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім'ї; 2) обстановку в школі чи іншому навчальному закладі або на виробництві, де навчається або працює неповнолітній, його ставлення до навчання чи роботи, взаємини з вихователями, учителями, однолітками, характер і ефективність виховних заходів, які раніше застосовувалися до нього; 3) зв'язки і поведінку неповнолітнього поза домом, навчальним закладом та роботою.
Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставиною, яка обтяжує покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 від 31 липня 2024 року встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Виправлення неповнолітнього ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
При обранні міри покарання суд враховує характер і ступінь небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжкого злочину та особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , який винним себе визнав, характеризується по місцю проживання позитивно, раніше не судимий, умови його життя, який проживає разом з матір'ю у неповній сім'ї, його стан здоров'я, який на обліку у лікара психіатра та нарколога не перебуває, рівень культури та соціально-психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.
При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує дані про його особу, умови його життя та виховання, вплив дорослих на його виховання та поведінку, рівень розвитку та ті обставини, що він по місцю навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
Враховуючи наявність таких пом'якшуючих обставин як щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства з обранням йому за ч. 2 ст. 263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і відповідно до вимог ст. ст. 75, 104 КК України звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, і таке покарання буде справедливим і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і можливість його виправлення в умовах суспільства не втрачена.
Запобіжний захід неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Речовий доказ - металевий кастет, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, після набрання вироком законної сили, знищити.
Речовий доказ - відеозапис з боді-камери та DVD-R диск, після набрання вироком законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - матері ОСОБА_8 1 514, 56 (Одну тисячу п"ятсот чотирнадцять гривень п'ятдесят шість копійок) гривень процесуальних витрат за проведення судової експертизи холодної зброї.
Керуючись ст. ст. 373-375 КПК України, суд,
Неповнолітнього ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити неповнолітньому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає обов'язки відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Іспитовий строк неповнолітньому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речовий доказ - металевий кастет, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовлений саморобним способом, який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, після набрання вироком законної сили, знищити.
Речовий доказ - відеозапис з боді-камери та DVD-R диск, після набрання вироком законної сили, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 - матері ОСОБА_8 1 514, 56 (Одну тисячу п"ятсот чотирнадцять гривень п'ятдесят шість копійок) гривень процесуальних витрат за проведення судової експертизи холодної зброї.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити неповнолітньому обвинуваченому, законному представнику та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуюча суддя : ОСОБА_1