Справа №: 302/944/24 Провадження № 3/302/401/24
26.07.2024 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал (протокол серії ВАВ № 944183 від 05.07.2024 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце реєстрації та адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 , моб. тел: НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.07.2024 року, біля 05-30 год., ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , ображав нецензурними словами свою матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та штовхав її, та своїми діями ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засіданні ОСОБА_2 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час проведення судового засідання у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку адресату SMS-повідомленням від 11.07.2024 року (а.с.7), однак про причини неявки суду не повідомлено, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, заперечень на складений протокол про адміністративне правопорушення на адресу суду не подано.
У зв'язку з чим, враховуючи скорочені строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 на підставі наявних у справі доказів. При цьому суд також враховує, що категорія правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до тієї категорії справ, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов'язковою (ч.2 ст.268 КУпАП).
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши надані матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ № 944183 від 05.07.2024 року (а.с.2), рапортом інспектора - чергового ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Бряник І.І. від 05.07.2024 року (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 05.07.2024 (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 08.07.2024 року (а.с.5).
Приймаючи до уваги характер та обставини скоєного адміністративного правопорушення, ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 суд враховує особу правопорушника, його вік, матеріальний та сімейний стан, а також приймає до уваги ті обставини, що, стійкі соціальні зв'язки у ОСОБА_2 відсутні, крім того ОСОБА_2 на теперішній час постійного місця роботи немає, регулярний дохід та постійне джерело прибутку у нього відсутнє, суспільно-корисною працею не займається, а тому, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає недоцільним призначення йому стягнення у виді штрафу та суд вважає необхідним та достатнім застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 173-2 ч.1, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати його адміністративному стягненню у виді громадських робіт на строк - 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір в дохід держави в сумі - 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО