Справа № 243/4085/24
Провадження № 2/243/1171/2024
іменем України
31 липня 2024 року м.Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дюміної Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області
вимоги позивача: про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
учасники справи: не з'явились,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 28 травня 2024 ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач отримала спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №315574 від 16.12.2010, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 1424281500:04:000:0698, площа: 0,1913 га. Під час видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , державним нотаріусом Другої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,1913 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що вона не вказана у заповіті. Враховуючи, що цільове призначення земельної ділянки являється саме для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 , позивач вважає, що має право на зазначену земельну ділянку як власник будинку.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1424281500:04:000:0698, площею 0,1913 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану АДРЕСА_1 , яка належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №315574, виданого 16.12.2010.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
2. Позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, але не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надіслала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності.
3. Представник відповідача Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак не використала свого права на безпосередню участь в судовому засіданні, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
4. Ухвалою суду від 28 травня 2024 було відкрито загальне позовне провадження у справі, по справі призначено підготовче судове засідання, витребувано докази.
5. Ухвалою суду від 27 червня 2024 було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
6. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
7. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується повним витягм з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00018353366 від 13 липня 2017 року.
8. За життя ОСОБА_2 розпорядились своїм майном склавши заповіт, посвідчений 12 грудня 2004 року секретарем Долинської сільської ради Слов'янського району Донецької області за реєстровим №145, який на день її смерті був не скасований і не змінений, яким: належний на праві власності жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла позивачці - ОСОБА_1 .
9. Після смерті ОСОБА_2 . Другою слов'янською держнотконторою заведено спадкову справу № 174/2017.
10. 13 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Другої слов'янської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , на підставі якої нотаріусом було заведено спадкову справу №174/2017.
11. 08 травня 2024 року державним нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , спадщина на яку видано свідоцтво - житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами, рорташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
12. Згідно відомостей спадкової справи №174/2017 інші спадкоємці із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталися.
13. Згідно довідки Долинської сільської ради Слов'янського району Донецької області №01-31/316 від 11.07.2017 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із спадкодавцем ніхто не був зареєстрований.
14. Постановою державного нотаріуса Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. від 08 травня 2024 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,913 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що заповіт на вказану земельну ділянку не передбачає передачу вказаної земельної ділянки.
15. На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ№315574, виданого на підставі рішення Долинської сільської ради від 04.06.1996 року №б/н від 14.05.2010 року V/33-266/2-5 ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянку площею 0,1913 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Зазначені обставини підтверджуються також Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9938392432024 від 02.05.2024 року.
16. Згідно Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість будинку 265 064,00 грн.
V. Оцінка Суду.
17. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті1218,1231 ЦК України).
18. Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
19. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1270 ЦК України.
20. Отже, спадкоємець ОСОБА_1 у передбачений законом строк подала заяву про прийняття спадщини, відомості про інших спадкоємців відсутні.
21. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
22. Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.
23. Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
24. 08 травня 2024 року державним нотаріусом Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , спадщина на яку видано свідоцтво - житловий будинок з господарськими та побутовими будовами та спорудами, рорташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
25. Як передбачено у п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
26. Постановою державного нотаріуса Другої слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області Грецькою Т.П. від 08 травня 2024 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром 0,913 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що заповіт на вказану земельну ділянку не передбачає передачу вказаної земельної ділянки.
27. Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
28. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
29. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
30. Судом встановлено, що позивач отримала спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом на житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку на якій розташований зазначений будинок позивач не може, оскільки зі змісту заповіту вбачається, що заповідач не розпорядилася земельною ділянкою за життя.
31. Аналізуючи зазначені докази судом становлено, що успадкований житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розташований на спірній земельній ділянці кадастровий номер 1424281500:04:000:0698, площею 0,1913 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
32. Відповідно до частини другої та третьої статті 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
33. Відповідно до частини четвертої статті 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
34. Згідно з частиною першою статті 377 ІІК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
35. Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
36. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
37. Таким чином, законодавцем визначено принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15.
38. Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що положення статті 1225 ЦК України про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
39. Повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши цільове призначення спірної земельної ділянки, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої та третьої статті 1225 ЦК України, у зв'язку із чим необхідно визначити за пзивачем право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, на якій розташований успадкований будинок, інші будівлі та споруди, оскільки вона призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель.
40. Враховуючи те, що позивач позбавлена можливості визнати право власності на земельну ділянку у позасудовому порядку, керуючись відповідними нормами законодавства, суд вважає, що вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими, такими, що гуртуються на законі, та за умови їх визнання відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
41. Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом, з урахуванням предмету та підстав позову слід віднести на рахунок позивачки.
На підставі викладеного та ст.183,358,364,380 ЦК України, керуючись ст.13,81,247,258,263-265, 280,352,354, суд,-
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святогірської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1424281500:04:000:0698, площею 0,1913 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №315574, виданого 16.12.2010 року.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.О.Дюміна