Справа № 226/1699/24
Провадження №2-а/226/5/2024
Іменем України
29.07.2024 Димитровський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №09/5126 від 28.06.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.210-1 КпАП України в сумі 17000 грн, провадження у справі закрити та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування вимог зазначив, що 27.06.2024 йому зателефонували працівники поліції та повідомили, що його подано в розшук з підстав того, що на його роботі працівникам під підпис було надане розпорядження з вказівкою з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з тим з 13.06.2024 я знаходився в щорічній оплачуваній відпустці до 28.06.2024, тобто фізично не міг підписати зазначене розпорядження, підпис на ньому взагалі не його. Повістку про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому ніхто не вручав. На шахті будь-які документи йому видати відмовились.
27.06.2024 йому по прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_3 був вручений протокол про адміністративне правопорушення №11140 за ч.2 ст.210-1 КУпАП, який він вважає складеним з порушенням чинного законодавства: у ньому не зазначене, яку саме статтю закону він порушив, не вказане, коли йому видавалася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 чи розпорядження. Копію повістки/розпорядження про виклик йому надано не було. Також в протоколі №11140 та прийнятій по ньому постанові №09/5126 не зазначений номер самої повістки. Протокол не містить зазначення його конкретних дій та способу вчинення правопорушення.
Згідно з приміткою ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідач має змогу отримувати дані з реєстрів, тому до нього не можуть бути застосовані положення ч.2 ст.210-1 КУпАП. Згідно зі ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених стст.210,210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Однак йому було надано 27.06.2024 саме протокол про адмінправопорушення, а не постанова №09/5126 від 28.06.2024, яку він отримав за запитом 28.06.2024. У протоколі від 27.06.2024 зазначене, що йому повідомлене, що розгляд справи про адмінправопорушення відбудеться о 20-45 27.06.2024. Це суперечить чинному законодавству, жодної повістки йому не надсилалося. Про розгляд справи він дізнався саме 27.06.2024 о 20-45, його права, передбачені ст.268 КУпАП, були порушені. Доказів його належного повідомлення матеріали справи не містять. Відповідачем при розгляді справи не було встановлено поважності причин його неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Жодного умислу порушити закон у нього не було і немає. Більше того, на теперішній час його військово-облікові дані оновлені, за направленням РТЦК він проходить обстеження та медогляд. Перевіреною інформацією на даний час є і те, що відповідач надсилає постанови про стягнення коштів з боржника за ЄДРПОУ: 09624386, що на сьогодні в державному реєстрі юридичних осіб рахується за ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідач не є на даний час юридичною особою, місце для печатки на зазначеній постанові не містить ЄДРПОУ, тобто і повноважень виносити постанову даний відповідач не мав. У ЄДРЮОФОПТГФ відсутні відомості щодо того, що ОСОБА_2 є керівником юридичної особи - відповідача у справі.
Ухвалою судді від 04.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи ухвалене проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Також ухвалою судді за клопотанням позивача у ПрАТ «ШУ «Покровське» витребувано докази, які надійшли до суду 26.07.2024.
Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв або клопотань суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 27.06.2024 начальником групи зв'язку ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №11140 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Суттю адміністративного правопорушення зазначено неявку по розпорядженню без зазначення будь-яких інших відомостей.
28.06.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 прийнято постанову №09/5126 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 , на останнього за вчинення інкримінованого правопорушення накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Згідно з постановою ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 27.06.2024 під час дії особливого періоду і воєнного стану, будучи військовозобов'язаним Збройних Сил України, відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.06.2024 після отримання повістки про виклик без поважних на те причин, чим порушив покладені на нього нормами законодавства про оборону зобов'язання.
Згідно з наказом (розпорядженням) №13 від 07.06.2024 ПрАТ «ШУ «Покровське» вантажникові Цеху Складського господарства ОСОБА_1 надано щорічну відпустку на 14 днів 13.06.2024 до 26.06.2024.
Розпорядження №06/4602 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про здійснення оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку ПрАТ «ШУ «Покровське», у тому числі й позивача ОСОБА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечення їхнього прибуття до 17.06.2024, відповідно до вихідного штампу документа видане 11.06.2024. Окремим пунктом (п.3) розпорядження передбачене, що в разі відсутності призовників, військовозобов'язаних та резервістів на робочому місці з поважних причин роботодавцеві належить організувати оповіщення та забезпечити прибуття вказаних у списку осіб у 3-денний термін з моменту повернення їх до виконання службових обов'язків. Відомості про дату одержання цього розпорядження підприємством на наданій ПрАТ «ШУ «Покровське» суду копії відсутні. Так само відсутні відомості й про сповіщення позивача під особистий підпис про зміст цього розпорядження та виниклі внаслідок його видання зобов'язання явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений термін.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) - ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3 ст.33 Закону).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону).
Відповідно до п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначене, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.3 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.210-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому в оскаржуваній постанові не зазначене відомостей про вчинення позивачем адміністративного правопорушення повторно протягом року, а накладений на нього штраф за своїм розміром не відповідає санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП. Так, постановою розмір стягнення визначений у 17000 грн, що дорівнює 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у той час як ч.2 ст.210-1 КУпАП передбачене накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 8500 до 11900 грн.
За визначенням, наведеним у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою за умови повторного вчинення правопорушення протягом року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №673 затверджено перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори, якою визначено виключний перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а саме: смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася пізніше ніж за сім діб до дати початку зборів; хвороба або необхідність догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які проживають разом із військовозобов'язаним чи резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичом; здійснення стосовно військовозобов'язаного чи резервіста кримінального провадження, а також застосування до нього адміністративного стягнення або кримінального покарання, яке робить неможливим його прибуття; потрапляння під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час призову на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю; складання державних іспитів у вищих навчальних закладах.
В обґрунтування поважності причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач посилається на необізнаність про наявність розпорядження, неотримання ним повістки та перебування його в щорічній відпустці 13.06.2024 по 26.06.2024, що підтверджується відповідним наказом по підприємству.
Перебування у відпустці не входить до переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №673. Разом із тим, враховуючи відсутність відомостей на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 при виникле зобов'язання з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд, беручи до уваги неподання відповідачем доказів на підтвердження правомірності прийнятої постанови, вважає недоведеними в ході розгляду справи правомірність оскаржуваного рішення та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.210-1 КУпАП.
За правилами ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, в тому числі й у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Але якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, і цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За загальним правилом ч.1 ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Спеціальні строки розгляду справ про правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, законодавцем не встановлені.
Таким чином суд відкидає доводи позивача про порушення його прав через ненадсилання йому повістки для виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення та доходить висновку про відсутність строків повідомлення особи щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП в день складення протоколу про адміністративне правопорушення або пізніше.
Втім, суд зазначає, що в будь-якому випадку особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав особи, визначених ст.268 КУпАП, а саме: на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Разом із тим суду не надано доказів того, що відповідач, приймаючи постанову, витребував та використав відомості про те, чи взагалі було сповіщене позивача про наявність розпорядження про явку до РТЦК та СП, якщо так, то коли це було роблене і яким чином.
Також незрозумілим є зазначення відомостей у постанові про неявку ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме по повістці 14.06.2024, у той час як розпорядження містить вимогу з'явитися до центру до 17.06.2024, а у випадку відсутності працівника на роботі - у триденний термін з моменту повернення його до виконання службових обов'язків. Слід зауважити, що позивач з'явився до РТЦК та СП 27.06.2024, тобто у перший робочий день після закінчення щорічної відпустки.
Крім того, протокол містить відомості про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 20-45 27.06.2024, а датою прийняття постанови, зазначеною в ній, є 28.06.2024.
Отже, суд констатує численні перелічені вище порушення, допущені відповідачем перед та під час складання оскаржуваної постанови, відсутність в матеріалах справи доказів про обізнаність позивача про наявність розпорядження та термін його виконання, невідповідність формулювання обвинувачення диспозиції та накладеного стягнення санкції ч.2 ст.210-1 КУпАП, та погоджується з доводами позивача про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ураховуючи положення вищезазначеної норми, а також те, що судові витрати здійснені позивачем у розмірі 605,60 грн документально підтверджені, суд доходить висновку про наявність підстав щодо присудження з суб'єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат.
Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.
Скасувати постанову №09/5126 у справі про адміністративне правопорушення від 28.06.2024, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КпАП України.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів до Першого апеляційного адміністративного суду, з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: В.С. Салькова