Справа № 761/45884/23
Провадження № 2-п/761/138/2024
31 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.,
при секретарі: Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1, -
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2024 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Разом з тим, заявник у вказаній заяві, просить зупинити виконавче провадження НОМЕР_1 до моменту винесення рішення за її заявою про перегляд заочного рішення.
Вивчивши заяву та матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання з наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з положеннями ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з проханням про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1, не надала доказів тієї обставини, що вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа, який виданий на примусове виконання заочного рішення у справі №761/45884/23.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1.
Керуючись ст. 18 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.Г. Притула