СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/1176/24
ун. № 759/8194/24
31 липня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000876 від 06.03.2024, № 12024100080001748 від 23.05.2024, № 12024100080001912 від 11.06.2024 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
На розгляді суду перебувають кримінальні провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100080000876 від 06.03.2024, № 12024100080001748 від 23.05.2024, № 12024100080001912 від 11.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засідання прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб з можливістю внесення застави, яка може становити 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки наразі існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , проти клопотання прокурора заперечив, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту. Зауважив на тому, що прокурором не доведено неможливість застосування до його підзахисного більш м'якого запобіжного заходу. Звернув увагу суду на те, що суми викраденого майна є незначними та наразі законодавцем розглядається питання декриміналізації таких діянь.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та наявні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення злочинів, які відносяться до категорії тяжких та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, відомості щодо особи обвинуваченого, який не одружений, утриманців не має, не працевлаштований, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий. Також суд враховує стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 та його вік.
Надаючи оцінку наявності ризиків, заявлених прокурором у клопотанні, суд зазначає наступне.
Так, ризик переховування від суду, який оцінюється судом у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій. При цьому, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах кримінального провадження відсутні. Окрім того, суд враховує, що до обвинуваченого ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який ним порушено.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень з корисливих мотивів.
На думку суду, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з огляду на відомості про особу обвинуваченого, його процесуальну поведінку, та враховуючи стадію судового провадження, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, його вік та майновий стан, суд вважає за доцільне визначити розмір застави у межах 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., в якості альтернативного запобіжного заходу, яку вважає співмірною з наявними в кримінальному провадженні ризиками та покладає на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 182,183, 194, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 28 вересня 2024 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Строк дії ухвали визначити до 28 вересня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення,
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1