СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-п/759/58/24
ун. № 759/2292/16-ц
29 липня 2024 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Єросової І.Ю.,
при секретарі судових засідань Шило М.І.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11.06.2024 р. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Святошинського районного суду м.Києва із заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 14 липня 2016 р. у якій просить поновити пропущений строк на перегляд заочного рішення №759/2292/16-ц та скасувати його. Заяву обґрунтовує тим, що він не був повідомлений про розгляд справи, а про наявність рішення дізнався після стягнення з його заробітної плати грошових коштів за виконавчим провадженням НОМЕР_1. Судові повістки направлялись судом за адресою з якої його та членів сім'ї було виселено на підставі рішення суду ще 21.04.2015 р. Як на підставу заперечень проти позовних вимог вказує на неукладення ним жодних договорі або додаткових угод з ПАТ «Енергобанк». Просить поновити пропущений строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, своєю заявою просить здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав
для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
З урахуванням наведеного, а також висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі 214/5505/16, питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду підлягає вирішенню під час розгляду цієї заяви по суті.
З урахуванням наведеного, а також отримання відповідачем копії рішення не у день його проголошення, зважаючи на введення на території України воєнного стану, а також те, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, суд вважає можливим поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи ун. № 759/2292/16-ц суд встановив наступне.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 14 липня 2016 року, ухваленому у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» заборгованість за договором №02-000681-01 від 27.12.2012 р. про відкриття обслуговування карткового рахунку платіжної картки «Visa» у розмірі 39803,38 грн.
Рекомендоване повідомлення з ухвалою про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 отримав 29.04.2016 р. особисто.
Повістку про виклик у судове засідання на 14.07.2016 р. отримано 17.06.2016 р. матір'ю ОСОБА_2 .
Копію рішення у справі №759/2292/16-ц отримано 20.08.2016 р. матір'ю ОСОБА_2 .
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Лише з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Оцінивши подану відповідачем заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає не лише відсутність доказів на які він посилається, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи, але й відсутність обґрунтування обставин, які можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково. Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача не скористалась.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи спростовується матеріалами справами. Враховуючи ненадання відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Ю. Єросова