Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9380/24
29 липня 2024 рокуслідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100070001743 від 28.07.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, населеного пункту Новоукраїнка, українця, громадянина України, неодруженого, який на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, із середньою освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (згідно клопотання),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.07.2024, близько 18 год. 51 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 біля автомобільної мийки «ІНФОРМАЦІЯ_2», зайшов до приміщення № 4 автомобільної мийки «ІНФОРМАЦІЯ_2»/, де на верхній полиці металевої шафи побачив сумку чорного кольору, фірми «Bikkembergs», яка зі слів потерпілого коштувала 4000 гривень, в якій знаходилось 1 600 доларів США, а також 2 000 гривні, банківська картка «Monobank» № НОМЕР_1 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , транспортна картка із № НОМЕР_3 , навушники фірми «apple» марки «airpods», яка зі слів потерпілого коштувала 2000 гривні, ліхтарик фірми «scangrip», яка зі слів потерпілого коштувала 1000 гривень, які належать ОСОБА_7 .. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, підійшов до металевої шафи, яка знаходилася в приміщення № 4 автомобільної мийки «ІНФОРМАЦІЯ_2» та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, взяв з верхньої полиці металевої шафи сумку чорного кольору, фірми «Bikkembergs» з майном. В подальшому, ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене майно, яке належить ОСОБА_7 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинив ОСОБА_7 , майнову шкоду на загальну суму 74 904 гривень. Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
28 липня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Таким чином, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими є ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просивши при цьому визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На питання слідчого судді про наявність судимості у ОСОБА_6 (зважаючи на наявність інформативної довідки про неодноразове притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності) прокурор повідомив про неможливість надання доказів засудження.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання з тих підстав, що запобіжний захід може бути обрано лише підозрюваній особі. Втім, звернула увагу слідчого судді, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 було вручене фактично іншій особі, адже її підзахисний - « ОСОБА_6 », тоді як повідомлення про підозру вручене « ОСОБА_6 ». На підтвердження того, що орган досудового розслідування проводив слідчу дію щодо іншої особи, а ніж її підзахисний, долучила копію доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги затриманій особі - ОСОБА_8 , видане Центром БПП 28.07.2024 о 03.00 год. Відтак, наполягала на неможливості обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), тоді як під вартою доставлено її клієнта - ОСОБА_10 .
На випадок, якщо слідчий суддя дійде висновку про можливість обрання запобіжного заходу, просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість ризиків, а також на наявність у підозрюваного ОСОБА_6 міцних соціальних зав'язків, постійного місця проживання, де ОСОБА_6 проживає з матір'ю, вітчимом та іншими особами. У випадку прийняття слідчим суддею рішення про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Також у судовому засіданні подала скаргу на безпідставне затримання ОСОБА_6 , у якій вказала, що під час обшуку її підзахисний перебував у статусі затриманої особи, тобто вже перебував під контролем правоохоронних органів з 01.27 год. 28.07.2024. Зважаючи на те, що у протоколі затримання зазначено час затримання - 02.25 год., просила визнати утримання підзахисного ОСОБА_6 безпідставним та звільнити з-під варти в залі суду.
Також у судовому засіданні заявила клопотання про долучення медичної довідки від 28.07.2024 на підтвердження того, що підозрюваному ОСОБА_6 викликалася невідкладна допомога, адже останньому було спричинено тілесних ушкоджень. У зв'язку з чим в порядку ст. 206 КПК України просила слідчого суддю покласти на прокурора обов'язок допитати причетних до затримання осіб, перевірити факти застосування сили та насильства під час затримання ОСОБА_6 та прийняти рішення про реєстрацію провадження за даним фактом.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника. Пояснив слідчому судді, що під час обшуку в його житлі на його одну руку було одягнено кайданки, тому він не міг вільно пересуватися, відтак, вже перебував у статусі затриманої особи. Також повідомив судді, що 29 липня 2024 року йому вручалося клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Втім, перед засіданням з розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, йому було вручене нове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Слідчим суддею оголошувалася перерва у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення підозрюваному та його захиснику щонайменше 3-годинного часу на підготовку до захисту.
Під час оголошеної перерви у судовому засіданні, сторона обвинувачення вручила під відеозапис повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у якій змінила по батькові підозрюваного « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».
Слідчим суддею було встановлено, що первісний текст повідомлення про підозру (від 28.07.2024) містив описку лише на титульному аркуші. В тексті повідомлення про підозру від 28.07.2024 по батькові ОСОБА_6 зазначалася правильно. Повідомлення по зміну раніше повідомленої підозри від 29.07.2024 фактично містило зміни лише в частині зазначення по батькові підозрюваної особи на першому аркуші підозри з ОСОБА_6 на ОСОБА_6 .
Також було встановлено, що текст клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містив описку при зазначенні по батькові ОСОБА_6 лише на першій сторінці; далі по тексту йшлося про ОСОБА_6 .
29 липня 2024 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві було винесено постанову про уточнення анкетних даних ОСОБА_6 .
Зважаючи на те, що на момент розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу стороною обвинувачення було усунуто розбіжності у «по батькові» підозрюваної особи шляхом вручення повідомлення про раніше повідомлену підозру, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 як такого, який підозрюється у вчиненні злочину.
Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100070001743, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
28.07.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чудового майна (крадіжка) в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування: протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.07.2024, у ході проведення якого отримано інформацію відносно обставин вчинення відносно нього кримінального правопорушення; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 28.07.2024, у ході проведення якого уточнено інформацію відносно обставин вчинення відносно останнього кримінального правопорушення; протокол огляду речей від 28.07.2024, у ході якого потерпілий ОСОБА_7 підтвердив приналежність йому вилученого майна; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 28.07.2024, у ході проведення якого отримано інформацію відносно подій, що відбувались 27.07.2024; протокол затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України від 28.07.2024, у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого виявлено та вилучено речові докази.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим суддею за відомостями по особі « ОСОБА_6 », долученими до матеріалів клопотання, вставленою, що ОСОБА_6 засуджувався вироком Деснянського районного суду м. Києва з іспитовим строком (постановлений на облік 22.10.2014, знятий 04.04.2017); вироком районного суду Тернопільської області (постановлено на облік 30.06.2015); вироком Оболонського районного суду м. Києва у 2017 році, вироком Деснянський районний суд м. Києва у 2019 році за фактами крадіжок.
Зважаючи на встановлені слідчим суддею обставини, а також приймаючи до уваги тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_6 , спосіб та механізм вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
З'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду у постанові №4 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №10 від 11.06.2004, №15 від 24.10.2008) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_16 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, вік та його стан здоров'я, майновий і сімейний стан, наявність соціальних зв'язків. Слідчий суддя вважає, що наведені доводи захисника не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
При цьому, слід зазначити, що враховуючи обставини цього конкретного випадку, слідчий суддя вважає, що таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у цьому конкретному випадку існують ознаки суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до статті 183 КПК України слідчий суддя застосовує до підозрюваного альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави визначено з урахуванням принципу помірності, враховуючи відомості про відсутність постійного місця роботи підозрюваного та сталого заробітку.
Вирішуючи скаргу захисника підозрюваного на безпідставне затримання ОСОБА_6 , слідчий суддя керується ст. 209 КПК України, відповідно до якої особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Зважаючи на те, що кайданки на руку підозрюваного було одягнено під час початку проведення обшуку, слідчий суддя констатує час початку затримання - 28 липня 2024 року о 1 годині 27 хвилин.
Щодо скарги на порушення прав підозрюваного під час затримання та спричинення його тілесних ушкоджень, слідчий суддя враховує вимоги ч.ч. 6, 7 ст. 206 КПК України, відповідно до якої: «Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.».
Зважаючи на те, що зовнішній вигляд ОСОБА_6 у судовому засіданні давав підстави допускати, що під час затримання особи застосовувалася сила, а також враховуючи наявний в матеріалах клопотання рапорт оперуповноваженого ОПВ УКР ГУ НП у м.Києві ОСОБА_17 від 28.07.2024 про застосування заходів фізичного впливу до ОСОБА_6 , оскільки останній чинив опір працівникам поліції, для з'ясування обставин затримання, слідчий суддя вважає за необхідне доручити прокурору у даному кримінальному провадженні провести дослідження фактів, викладених у заяві адвоката ОСОБА_5 щодо ймовірно неправомірного застосування фізичної сили під час затримання ОСОБА_6 28 липня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024100070001743, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.
Вважати датою та часом затримання ОСОБА_6 - 28 липня 2024 року о 1 годині 27 хвилин.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_6 - до 25 вересня 2024 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у визначений час;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі їх наявності).
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 вересня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Доручити прокурору у даному кримінальному провадженні провести дослідження фактів, викладених у заяві адвоката ОСОБА_5 щодо ймовірно неправомірного застосування фізичної сили під час затримання ОСОБА_6 28 липня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1