Справа № 758/9384/24
31 липня 2024 року суддя Подільського районного суду м. Києва Будзан Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) але не більше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, щомісячно, починаючи з дня подання заяви про видачу судового наказу та до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 163 ЦПК України встановлено форму та зміст заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 5 ст. 183 СК України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як убачається зі змісту заяви, ОСОБА_1 стверджує, що дитина проживає з нею.
Разом з тим, до заяви не додано доказів того, що дитина проживає із матір'ю, як-то довідки про реєстрацію місця проживання, тощо.
Крім того, не долучено доказів того, що із боржника не провадяться інші стягнення, на його утриманні не перебуває інших неповнолітніх/малолітніх дітей, непрацездатних осіб тощо, не вказано наявності заробітку, що позбавляє суд можливості зробити висновки із вказаного питання та перевірити наявність у заявника права вимоги на стягнення аліментів, як у особи, з якою проживає дитина, як про це зазначено заявницею.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, оскільки заявницею не надано документів, що підтверджують обставини, якими остання обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 76-77, 81, 160, 162, 163, 165, 260, 261, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявниці, що в даному випадку відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Леся БУДЗАН