єдиний унікальний номер справи 546/766/24
номер провадження 2-а/546/13/24
31 липня 2024 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., вирішуючи питання відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Комаренко Оксани Валеріївни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
30.07.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Комаренко Оксани Віталіївни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позовна заява подана засобами поштового зв'язку 27.07.2024.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 30.07.2024 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Представником позивача не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх сторін.
Натомість, у відомостях про електронний кабінет представника позивача зазначений набір з цифр.
Окрім того, щодо відомостей про наявність електронного кабінету у відповідача, зазначено «невідомо». Разом з цим, нормами п.2 ч.5 ст. 160 КАС України чітко визначені варіанти зазначення відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, що з урахуванням теологічного тлумачення вказує на необхідність зазначення відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - «наявний» або «відсутній».
Суддя звертає увагу, що згідно з ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати зобов'язані в обов'язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Отже, так як представник позивача є адвокатом, вона зобов'язана в обов'язковому порядку мати зареєстрований електронний кабінет, а отже представник позивача має можливість перевірити наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).
Також, представником позивача не зазначено її реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Окрім того, у позовній заяві зазначений реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, однак, доказів того, що ОСОБА_1 присвоєно саме цей РНОКПП не надано.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, представником позивача до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 18 березня 2020 року по справі № 543/775/17 було викладено наступну позицію щодо застосування положень про сплату судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2024 року, становить 3028,00 грн.
Таким чином, позивачу за звернення до Решетилівського районного суду Полтавської області з даним адміністративним позовом необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн (3028,00 * 0,2 = 605,60).
Реквізити за звернення до Решетилівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом:
отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м.Решетилів/22030101;
код отримувача ЄДРПОУ: 37959255 ;
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача МФО: 899998 ;
рахунок отримувача: UA978999980313181206000016606;
код класифікації доходів бюджету: 22030101 ;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Решетилівський районний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
*;101;1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_2 , Решетилівський районний суд Полтавської області.
Оригінал квитанції про оплату необхідно надати до суду у встановлений ухвалою строк.
Слід звернути увагу на те, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі. Копії, дублікати, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Будь-яких пільг щодо звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення недоліків, визначених даною ухвалою у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, текст позовної заяви, по формі та змісту відповідно до ст. 160 КАС України повинен бути наданий суду разом з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 160, 161, 169, 256 КАС України,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Комаренко Оксани Валеріївни, до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний судом строк недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі, не будуть усунені, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати представнику позивача та позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає апеляційному оскарженню.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Романенко