Справа №538/1456/24
Провадження по справі №2-о/538/59/24
31 липня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Капленко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каховка Херсонської області. Заява обгрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каховка Херсонської області помер батько заявниці ОСОБА_3 . Лікарське свідоцтво № 166 від 19.07.2024 року видане Каховською центральною районною лікарнею. Зважаючи на те, що зазначений документ виданий незаконним органом, що функціонує на тимчасово окупованій території України, він не засвідчує у встановленому порядку факту смерті. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Таким чином, враховуючи викладене, заявник змушена звернутися з даною заявою до суду.
Заявник та представник заявника в судове засідання не з"явилися, але представник заявника надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, вимоги заяви підтримують в повному обсязі та просять заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи Лохвицького відділу ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з"явилася, але надіслала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечують.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 являється батьком заявниці, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 13.12.1996 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер в м. Каховка Херсонської області.
Лікарське свідоцтво № 166 від 19.07.2024 року видане Каховською центральною районною лікарнею.
Зважаючи на те, що зазначений документ виданий незаконним органом, що функціонує на тимчасово окупованій території, він не засвідчує у встановленому порядку факту смерті. Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України.
Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_3 необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть, тобто встановлення даного факту породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 .
Відповідно до п. ґ ч. 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, підставами для проведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє Міністерство закордонних справ України.
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обгрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник надала до суду: лікарське свідоцтво № 166 від 19 липня 2024 року, видане Каховською центральною районною лікарнею.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява про встановлення факту смерті особи є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 293, 315, 319, 430 ЦПК України, Законом України «Про реєстрацію актів цивільного стану», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , заінтересована особа Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Каховка Херсонської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Лохвицького
районного суду Полтавської області В.А. Бондарь