Ухвала від 30.07.2024 по справі 553/2424/24

Справа № 553/2424/24

Провадження № 2-о/553/96/2024

УХВАЛА

Іменем України

30.07.2024м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Грошова Н.М., розглянувши матеріали заяви засудженого ОСОБА_1 , засудженого до позбавлення волі, про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду міста Полтави з ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» надійшов закритий конверт засудженого ОСОБА_1 , в якому містилась заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу укладеного між ним та ОСОБА_2 , в якій він посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в 2021 році було зареєстровано шлюб Комишнянською селищною радою Миргородського району Полтавської області. В зв'язку з тим, що його дружина ОСОБА_2 з ним вже тривалий час відносини не підтримує, її місцезнаходження йому не відомо, просить розірвати шлюб.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Грошовій Н.М.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Дослідивши заяву з додатками, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

З аналізу вищезазначеної норми, вбачається, що право на подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження надано будь-кому з подружжя, якщо один з них засуджений до позбавлення волі, тобто відносно такої особи має бути постановлений обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

Відповідно до ч. 7 ст. 130 ЦПК України, якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду.

Так, відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява подається з додержанням вимог, викладених у стаття 175 і 177 цього кодексу.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами ч.1 ст.185 ЦПК України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху для забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Вищенаведена заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме:

- п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

- п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Так, згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У порушення вказаних вимог заявником не зазначено заінтересовану особу (дружина) її прізвище, ім'я та по батькові, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості заявнику відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. До матеріалів заяви не додано доказів, що підтверджують обставину укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засудження ОСОБА_1 до позбавлення волі. Заявником не наведений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви та не зазначено щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів. Крім того, заявником не наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та не підтверджено, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, заявником не додано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви у справах окремого провадження ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 грн.

Відповідно, сума судового збору за подання зазначеної заяви, становитиме 605,60 грн.

За таких обставин, суд вважає заяву такою, що не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та пропонує заявнику:

- зазначено заінтересовану особу її прізвище, ім'я та по батькові, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості заявнику відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- надати докази, що підтверджують укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засудження ОСОБА_1 до позбавлення волі;

- навести перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначити щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів;

- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

- підтвердити, що заявником не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- додано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості заінтересованих осіб;

- сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. та надати до суду документ про сплату судового збору на реквізити суду до якого подано заяву у встановлених порядку і розмірі.

Реквізити для сплати судового збору за розгляд справи у Ленінському районному суді м. Полтави:

отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Подільский р-н/22030101;Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255;Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA048999980313121206000016721; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податківфізичної особи); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ленінський районний суд м. Полтави (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначені обставини, суддя позбавлений можливості вирішити питання відкриття провадження у справі, а тому заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк на усунення недоліків.

Керуючись статями 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заявузасудженого ОСОБА_1 , засудженого до позбавлення волі, про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків - п'яти днів з дня отримання ухвали.

Запропонувати заявнику, відповідно до вказівок судді, у наданий строк усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» для вручення засудженому ОСОБА_1 під розписку, яка підлягає поверненню до суду.

Суддя: Н.М. Грошова

Попередній документ
120716254
Наступний документ
120716256
Інформація про рішення:
№ рішення: 120716255
№ справи: 553/2424/24
Дата рішення: 30.07.2024
Дата публікації: 02.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про розірвання шлюбу за заявою подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (28.08.2024)
Дата надходження: 25.07.2024
Предмет позову: Заява Супруненка В.Г. про розірвання шлюбу