31.07.2024
єдиний унікальний номер справи 531/1089/24
номер провадження 1-кп/531/114/24
31 липня 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Карлівка Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, військовозобов'язаного, не депутата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2024 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, №757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2023 від 06 лютого 2023 року, №254/2023 від 01 травня 2023 року, №451/2023 від 26 липня 2023 року, №734/2023 від 06 листопада 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в України», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 06 листопада 2023 року строком на 90 діб.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи обізнаним про воєнний стану в Україні, у тому числі і на території Полтавської області, вчинив злочин в умовах воєнного стану за наступних фактичних обставинах.
Так, ОСОБА_4 29 січня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , звернув увагу на відчинене багажне відділення автомобіля марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 , сірого кольору, користувачем якого є ОСОБА_5 , де знаходилися інструменти.
Після цього, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку вище вказаних інструментів.
У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, діючи таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та мети, діючи в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу до вище вказаного автомобіля, викрав наступні бувші у використанні інструменти: вібраційний насос марки «Voevoda»; будівельний міксер марки «Tekhman» ТЕМ 1652; бензопилу марки «Stihl» MS-180; колун з дерев'яною рукояткою; пластиковий кейс, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 9738 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_5 до суду не з'явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра; раніше не судимий; загалом, позитивну характеристику за місцем проживання.
Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 18 липня 2024 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу за місцем її проживання/навчання/роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства, свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, наслідки суспільно небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років. Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
По кримінальному провадженню є процесуальні витрати на проведення експертних досліджень, які, відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченого.
Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки протягом іспитового строку: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В зв'язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати, понесені на проведення експертних досліджень у розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) гривні 20 копійок на користь держави.
Речові докази - вібраційний насос марки «Voevoda», будівельний міксер марки «Tekhman» ТЕМ 1652, бензопилу марки «Stihl» MS-180, колун з дерев'яною рукояткою, пластиковий кейс, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , вважати повернутим законному власнику.
Речові докази - липку стрічку із папілярним узором пальців рук, змив із зовнішньої поверхні кнопки відмикання багажного відділення автомобіля та контроль до нього, оптичний диск із відеозаписом з камер відеоспостереження, зберігати в матеріалах досудового розслідування.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя