31 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/587/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І.Д.,
розглянув касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський"
на рішення Господарського суду Львівської області
(суддя - Горецька З.В.)
від 22.01.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бойко С.М., судді - Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
від 19.06.2024
у справі за позовом Фермерського господарства "Рисовський"
до: 1) Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
2) Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
3) Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області,
про стягнення 2 733 600,00 грн моральної шкоди.
1. У лютому 2023 року Фермерське господарство "Рисовський" (надалі - позивач, ФГ "Рисовський") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі -відповідача-1), Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідача-2) та Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області (надалі - відповідача-3) про стягнення 2 733 600,00 грн моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тривалим невиконанням уповноваженими органами наказу Господарського суду Львівської області від 13.10.1994 у справі № 5/79, яким присуджено позивачу 4га землі під розширення землі фермерського господарства. Позивач посилається на те, що відповідачі продовжують не виконувати судове рішення та порушують його право на підприємницьку діяльність та право на землю, у зв'язку з чим на підставі статей 116, 1167, 1173, 1174 ЦК України позивач здійснив нарахування (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 1 366 800,00 грн моральної шкоди (завданій юридичній особі ФГ "Рисовський") та 1 366 800,00 грн моральної шкоди (завданій фізичній особі ОСОБА_1 ) за період з 1995 по 2022 роки.
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.01.2024 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 109 433,34 грн моральної шкоди, з відповідача-2 на користь позивача 160 158,81 грн моральної шкоди. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1 366 800,00 грн (за період з 1995 по 2022 роки), яка завдана фізичній особі ОСОБА_1 , як одноосібному власнику ФГ "Рисовський" від втручання в особисті немайнові права за статтею 1 Протоколу 1 Конвенції, оскільки позовні вимоги в цій частині підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовлено в іншій частині позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача 1 097 207,85 грн моральної шкоди завданої ФГ "Рисовський", у зв'язку з безпідставністю.
4. Місцевий господарський суд виходив в з того, що невиконання уповноваженими органами виконавчої служби наказу Господарського суду Львівської області від 13.10.1994 у справі № 5/79 підтверджується ухвалами суду від 20.09.2011, від 26.03.2014, від 14.04.2016, від 23.09.2015 та від 01.06.2022 у справі № 5/79 про визнання неправомірними дій/бездіяльності уповноважених органів виконавчої служби. При визначенні суми відшкодування моральної шкоди судом враховано мінімальний місячний розмір заробітної плати на момент розгляду справи відповідно, який відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" становить 6 700,00 грн.
5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2024 змінено частково, шляхом викладення пунктів 2, 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "п. 2. Стягнути з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів, пл. Шашкевича, 1, 79000, ЄДРПОУ 43316386) на користь фермерського господарства Рисовський (81135, Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, ідентифікаційний код юридичної особи 19324981) 160 007,53 грн моральної шкоди. п. 3. Стягнути з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львівська область, Львівський р-н, м. Пустомити, вул. І. Кандиби, 3, ЄДРПОУ 34986930) на користь фермерського господарства Рисовський (81135, Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, ідентифікаційний код юридичної особи 19324981) 109 584,62 грн моральної шкоди."
Доповнено рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2024 у справі № 914/587/23 новим пунктом: "У задоволенні вимог Фермерського господарства "Рисовський" до Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення моральної шкоди відмовити".
6. 10.07.2024 ФГ "Рисовський" надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
8. Верховний Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 10.07.2024 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (21.06.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.
9. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
10. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
12. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
13. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
14. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішеннь є наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
15. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди не дослідили докази, які були надані суду клопотанням № 2146/23 від 30.05.2023 та загублені ним, а саме ухвала господарського суду № 5/79 від 27.05.2008, скарги від 06.03.2008, 8 актів судового виконавця, а апеляційний господарський суд відмовився розглянути апеляційну скаргу з додатково поданими 17.04.2024 зазначеними доказами (пункт 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України).
16. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що у разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
17. Відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
18. Однак скаржник, визначаючи в якості підстав для подання касаційної скарги пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, не зазначає норми процесуального права, які порушені судами попередніх інстанцій, що, враховуючи положення статті 310 ГПК України, не дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга в цій частині відповідає вимогам статей 287, 290 ГПК України.
19. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
20. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
21. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Рисовський" на рішення Господарського суду Львівської області від 22.01.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 914/587/23 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- касаційну скаргу та уточнену її редакцію, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова