31 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2830/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024
та на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024
у справі № 922/2830/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м. Харків,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича, м. Харків,
про стягнення заборгованості за договором оренди майна та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме майно,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 10.07.2024 надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (повний текст складено 20.06.2024)у справі № 922/2830/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 ? 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" (далі ? Закон).
Згідно з п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру ? 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).
В частині 3 цієї статті зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі ? застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційна скарга фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича, подана через Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд".
Предметом позову у справі № 922/2830/23 є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" до фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича про стягнення заборгованості за договором оренди майна, нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі ТРЦ (нежитлова будівля літ. Ю-4), загальною площею 1730,19 кв.м. та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме шляхом зобов'язання фізичну особи підприємця Славтича Вадима Володимировича звільнити від свого майна та майна інших осіб, що знаходиться у ньому та повернути нерухоме майно позивачу шляхом виселення з приміщень, загальною площею 1730,19 кв.м.
Водночас за змістом абз. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Предметом поданого у цій справі у 2023 році позову є вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 2 684 грн.
Отже, скаржником мало бути сплачено судовий збір у розмірі 489 644,80 грн (2684+20 222 933,51грн. х 1,5х 200% х 0,8).
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору до 01.09.2024 за оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 922/2830/23, обґрунтоване тим, що скаржник не має можливості сплатити значну суму судового збору, а також зазначає, про наявність відкритих виконавчих проваджень на виконання оскаржуваного судового рішення.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором оренди майна, нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі ТРЦ (нежитлова будівля літ. Ю-4), загальною площею 1730,19 кв.м. та усунення перешкод у реалізації права власності на нерухоме майно, де позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", а фізична особи-підприємець Славтич Вадим Володимирович - відповідачем.
Із системного аналізу змісту норм цієї статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору, в свою чергу, склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору скаржник не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, скаржником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання подано без підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання Фізичної особи-підприємця Славтич Вадим Володимирович про відстрочення сплати судового збору у справі № 922/2830/23.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити (доплатити) та надати суду документ, що підтверджує сплату, 489 644,80 грн судового збору за подання касаційної скарги, за наведеними нижче реквізитами.
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України, зокрема, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме заявнику касаційної скарги необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 489 644,80 грн.
Щодо заяви про зупинення виконання оскаржуваної постанови у справі № 922/2830/23, то воно буде розглянуто у випадку усунення вказаного вище недоліку.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 290, 292 ГПК України, Суд,
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю Славтич Вадиму Володимировичу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Славтича Вадима Володимировича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі № 922/2830/23 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.