30 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 903/471/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавалькада Плюс»
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (у складі колегії суддів: Філіпова Т.Л. (головуючий), Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавалькада Плюс»
до Луцької міської ради
про зобов'язання розглянути заяву,
09.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавалькада Плюс» (далі - ТОВ «Кавалькада Плюс») засобами поштового зв'язку подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №903/471/23.
Касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
За змістом частини першої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини третьої статті 56 ГПК України установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Із огляду на матеріали касаційної скарги її підписано представником ТОВ «Кавалькада Плюс» - Шеметом І.К.
До матеріалів касаційної скарги на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якої Шемет І.К. може представляти інтереси ТОВ «Кавалькада Плюс» в судах України.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не підтверджує наявності повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).
Належних документів на підтвердження повноважень у Шемета І.К. діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, у порядку самопредставництва ТОВ «Кавалькада Плюс» до матеріалів касаційної скарги не додано.
За змістом статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Подаючи 09.07.2024 касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 (повний текст складено 13.03.2024), скаржник просить Суд поновити йому строк на подання цієї скарги, обґрунтовуючи заявлене клопотання тим, що копію оскарженої постанови представник ТОВ «Кавалькада Плюс» отримав 19.06.2024 в Господарському суді Волинської області.
Разом із цим доказів, що підтверджують дату отримання ним копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, ТОВ «Кавалькада Плюс» не надає.
Зважаючи на це, Суд визнає неповажними підстави, викладені у клопотанні ТОВ «Кавалькада Плюс» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови у справі № 903/471/23.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з приписами частин п'ятої, шостої статті 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
ТОВ «Кавалькада Плюс» як юридична особа згідно з наведеними приписами ГПК зобов'язана зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Однак скаржник не зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, що підтверджується відповіддю від 15.07.2024 № 2271679 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в цієї юридичної особи в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, яка сформована засобами підсистеми «Електронний суд», що з огляду на приписи частини другої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 288, 290 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом:
- подачі документу(ів), що підтверджує(ють) наявність у Шемета І.К. повноважень на підписання та подання касаційної скарги у порядку самопредставництва ТОВ «Кавалькада Плюс» відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту);
- подачі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із належними доказами, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції;
- реєстрації власного електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» і повідомлення Суду про цю реєстрацію.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК України, Суд
1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавалькада Плюс» про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №903/471/23.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кавалькада Плюс» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у справі №903/471/23 залишити без руху.
3. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. С. Берднік
Судді: В. А. Зуєв
І. С. Міщенко