18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
24 липня 2024 року м. Черкаси справа № 925/584/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Сизько Б.Б. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Комунального підприємства "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства"
про стягнення 769 424, 25 грн,
Державна екологічна інспекція Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства" (вул. Санаторна, 7, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101, код ЄДРПОУ 03357091) в якому просить суд:
- стягнути з Комунального підприємства "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства" (вул. Санаторна, 7, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101, код ЄДРПОУ 03357091) збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 769 424,25 грн (сімсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 25 копійок) на: р/р UA868999980333139331000023745 отримувач ГУК у Черкаськ.обл./тг м. Монастирище, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача - казначейство України (електронний адміністративний податок), код класифікації доходів бюджету 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”;
- стягнути з Комунального підприємства "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства" (вул. Санаторна, 7, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101, код ЄДРПОУ 03357091) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108, фонд бюджету ЗФ) 11 541,36 грн (одинадцять тисяч п'ятсот сорок одна гривня 36 копійок) судового збору.
Ухвалою від 13 травня 2024 року Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29 травня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
05 червня 2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
25 червня 2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на думку відповідача за фактичними обсягами забору підземних вод в 2019 - 2021 роках з кожного водозабору (свердловини), останній не перевищив добового ліміту видобутку підземної води, встановленого нормами ст. 23 Кодексу України про надра. Відповідач вважає (як землекористувач), що на підставі норм ч.1 ст. 23 Кодексу України про надра мав право без спеціального дозволу видобувати підземні води для всіх потреб.
В додаткових поясненнях від 05.06.24 позивач, зокрема, зазначив: « Відповідач неправомірно ділить водоспоживання ще й на кількість свердловин, що штучно зменшує водозабір, чим порушує природоохоронне законодавство та завдає шкоду державі надмірним видобуванням підземних вод без отримання на то спеціального дозволу на користування надрами».
Предметом позову у цій справі є вимога Державної екологічної інспекції Центрального округу про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок видобування підземних вод без спеціального дозволу понад обсяг добового видобування, який встановлений ст. 23 Кодексу України про надра .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем заподіяно шкоду державі внаслідок самовільного користування надрами (підземною водою) із 20 свердловин у період з 01.01.2019 по 31.12.2021 за відсутності відповідного дозволу. Позивач на підтвердження своїх доводів зазначив про те, що наявні на балансі відповідача 20 свердловин є одним водозабором. Відповідач, не погоджується з такими твердженнями позивача та у відзиві на позов зазначив, що кожна з 20 свердловин відповідача знаходиться на окремих земельних ділянках, які належать відповідачу на праві постійного користування, є окремими водозаборами. Тому за твердженням представника відповідача, це в свою чергу зумовлює необхідність встановлення факту дотримання (перевищення) добового обсягу видобування підземних вод із кожного з водозаборів (свердловин) та спростовує твердження позивача щодо порушення відповідачем норм Кодексу України про надра. Представник відповідача вважає, що для правильного вирішення цього спору необхідно встановити такі істотні обставини справи:
- чи входять 20 водозабірних свердловин, які знаходяться на балансі відповідача, до єдиного водозабору,
- або ж чи кожна з 20 свердловин відповідача є окремим водозабором.
Для встановлення цих обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, необхідні спеціальні знання. Враховуючи норми ст. 23 Кодексу України про надра, та зважаючи на наявність спору щодо встановлення та документального підтвердження кількості водозаборів (свердловин), що знаходяться на балансі відповідача, та з яких було здійснено видобуток підземних вод, що входить до предмету дослідження та доказування у цій справі з урахуванням предмету та підстав позову, представник відповідача вважає, що для визначення цих даних необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Також вважає, що висновок судової інженерно-технічної експертизи зможе встановити фактичні обставини справи, що, у свою чергу, є необхідною умовою для встановлення дійсних обставин, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань.
Ухвалою від 25 червня 2024 року Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи по суті на 15 год. 00 хв. 24 липня 2024 року.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак в засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи підтримав з підстав зазначених в самому клопотання та просив суд його задовольнити.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи в сукупності з матеріалами справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання
Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч. 4 ст. 11 ГПК України - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "DomboBeheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 (n. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
З урахуванням предмету та підстав позовних вимог, суд вважає, що для з'ясування фактичних обставин справи, вирішення спору у даній справі, необхідно застосування спеціальних знань, у зв'язку з чим задовольняє клопотання представника відповідача про призначення судової інженерно-технічної експертизи, на вирішення експерта поставити питання, запропоноване у клопотанні представника відповідача.
Відповідно до положень ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
Отже, проведення судової експертизи у даній справі суд вважає за необхідне доручити Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Обов'язок оплати експертизи покласти на ініціатора призначення експертизи - відповідача у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
У зв'язку з призначенням судової експертизи та направленням матеріалів справи для її проведення до експерта, а тому неможливістю подальшого розгляду справи, провадження у справі підлягає зупиненню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 42, 99, 100, 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області -
Клопотання представника відповідача про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі судову інженерно - технічну експертизу, доручивши її проведення Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м. Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 135 А).
На вирішення експерта поставити питання:
- чи є 20 водозабірних свердловин, які знаходяться на балансі комунального підприємства "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства", окремими водозаборами?.
Обов'язок оплати експертизи покласти на комунальне підприємство "Монастирищенске виробниче управління житлово-комунального господарства" (вул. Санаторна, 7, м. Монастирище, Уманський район, Черкаська область, 19101, код ЄДРПОУ 03357091).
Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Попередити експерта про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали справи № 925/584/24 надіслати Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18015, м. Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 135 А).
Провадження у справі № 925/584/24 зупинити до завершення призначеної у справі експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду
Суддя О.В. Чевгуз