іменем України
(заочне)
Справа №377/386/24
Провадження №2/377/259/24
31 липня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретарів судового засідання Пскової А.І., ОСОБА_1 , за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
20 травня 2024 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивач, посилаючись на статті 4, 16, 509, 598-610, 612, 625 ЦК України, п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача три відсотки річних у розмірі 6 514,37 грн; інфляційні втрати у розмірі 15 244,93 грн; пеню в розмірі 2 685,75 грн та понесені судові витрати в сумі 3 028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі - продажу нерухомого майна від 13 травня 2019 № 763 ОСОБА_2 належало нежитлове приміщення загальною площею 215,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на яке вона отримувала послуги відповідно до публічних договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Славутицький міський суд Київської області рішенням від 17 листопада 2022 року задовольнив позовні вимоги КП «УЖКГ» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 47 104,02 грн за період з лютого 2022 року по квітень 2022 року та рішенням від 20 вересня 2023 року задовольнив позовні вимоги КП «УЖКГ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 99 788,05 грн за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року. Зазначені рішення суду відповідач не виконала ні в добровільному, ні в примусовому порядку. Тому на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач нарахував 3 % річних у розмірі 6 514,37 грн; інфляційні втрати у розмірі 15 244,93 грн та пеню в розмірі 2 685,75 грн, які просить стягнути з відповідача.
Ухвалою судді від 07 червня 2024 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01 липня 2024 року.
Ухвалою суду від 01 липня 2024 року вирішено клопотання позивача про приєднання доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 липня 2024 року.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року вирішено клопотання позивача про витребування доказів, судовий розгляд справи відкладено на підставі частини 4 статті 223 ЦПК України, призначено нове судове засідання на 30 липня 2024 року.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. В матеріалах справи знаходиться клопотання виконавчого директора ОСОБА_3 , в якому він просив розглядати справу за відсутності представника КП «УЖКГ», проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання, проте як видно із трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» та списку рекомендованих поштових відправлень Славутицького міського суду Київської області від 16.07.2024, ОСОБА_2 відправлено судову повістку рекомендованим листом з повідомленням про вручення (трек-номер 0600942460497), яке повернуте АТ «Укрпошта» у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. У такому випадку відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов до суду не подала, причини неявки суду не повідомила.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 30 липня 2024 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи, що відповідає приписам частини 2 статті 247 ЦПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цієї справи, матеріали цивільних справ № 377/462/22 (провадження №2/377/237/22); №377/534/23 ( провадження №2/377/242/23), суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейніковим М.В., зареєстрованого в реєстрі за № 763, ОСОБА_2 придбала у приватну власність нерухоме майно- приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 14-16). Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №180391462 від 10.09.2019 право приватної власності ОСОБА_2 на вказане приміщення було зареєстровано 13 травня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, частка власності становила 1 (справа № 377/462/22, а.с. 14-17; справа № 377/534//23 а.с. 8-12).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №338024648 від 05.07.2023, 02 червня 2023 року до Державного реєстру речових прав на підставі рішення Славутицького міського суду Київської області №377/505/19, виданого 16 жовтня 2019 року, внесені відомості про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на приміщення кафе «Іверія» (кафе на 44 посадочних місця) за адресою: АДРЕСА_1 , та підтверджено право спільної часткової власності на вказаний об'єкт нерухомості по частці кожного таких осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , шляхом внесення відомостей про реєстрацію права власності на нерухоме майно (справа №377/534//23 а.с.56-60).
Будинок АДРЕСА_1 підключений до загальноміських систем централізованого опалення, водопостачання та водовідведення (справа № 377/462/22 а.с. 12; справа № 377/534//23, а.с.21).
За положеннями статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
ОСОБА_2 , будучи у період з 13 травня 2019 року по 01 червня 2023 року власником приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надавалися за вказаною адресою.
17 листопада 2022 року Славутицький міський суд Київської області у справі №377/462/22 (провадження №2/ 377/237/22) ухвалив рішення, яким задовольнив позов КП «УЖКГ» до ОСОБА_2 ; стягнув з ОСОБА_2 на користь КП «УЖКГ» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в сумі 47 104, 02 грн та судовий збір у сумі 2 481 грн. Рішення суду набрало законної сили 19 грудня 2022 року. Копію рішення відповідач ОСОБА_2 отримала 22 листопада 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з розпискою про одержання. 06 січня 2023 року представник позивача отримала два виконавчі листи (а.с. 24-29; справа № 377/462/22 а.с. 85-85, 98).
17 лютого 2023 року в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Приліпко В.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 71070336 з примусового виконання за виконавчим листом №377/462/22, виданим 20 грудня 2022 року про стягнення боргу у розмірі 47 104,02 грн з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача КП «УЖКГ» ( а.с. 66).
Відповідно до інформації про виконавче провадження від 27 червня 2024 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження №71070336 з примусового виконання виконавчого листа №377/462/22 від 20 грудня 2022 року про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача КП «УЖКГ» відкрито, 22 березня 2023 року винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 67-68).
Як вбачається з листа в.о. начальника Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Приліпка В.О. № 19113 від 28 червня 2024 року, у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження №71070336, відкрите 17 лютого 2023 року на підставі виконавчого листа №377/462/22 від 20 грудня 2022 року, виданого Славутицьким міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «УЖКГ» заборгованості в розмірі 47 104,02 грн. Станом на 28 червня 2024 року кошти в рамках виконавчого провадження №71070336 не стягувались, на рахунок стягувача не перераховувались ( а.с. 69).
20 вересня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у справі №377/534/23 ( провадження №2/377/242/23) ухвалив рішення, яким задовольнив позов КП «УЖКГ» до ОСОБА_2 ; стягнув з ОСОБА_2 на користь КП «УЖКГ» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 99 788,05 грн та судовий збір в сумі 2 684 грн. Рішення суду набрало законної сили 23 жовтня 2023 року, яке ОСОБА_2 отримала 26 вересня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з розпискою про одержання. 08 листопада 2023 року представнику позивача видано два виконавчі листи ( а. с. 18-23; справа №377/534/23 а.с. 89-99, 103)
26 грудня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков М.О. відкрив виконавче провадження №73678270 з примусового виконання за виконавчим листом № 377/534/23, виданим Славутицьким міським судом Київської області 23 жовтня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «УЖКГ» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 99 788,05 грн ( а. с. 70).
Відповідно до інформації про виконавче провадження від 28 червня 2024 року з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження №73678270
з примусового виконання виконавчого листа №377/534/23 від 23 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «УЖКГ» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 99 788,05 грн відкрито, 22 грудня 2023 року винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 71-72).
Як вбачається з листа приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. № 11136 від 28 червня 2024 року, на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження №73678270 з примусового виконання виконавчого листа № 377/534/23 від 23 жовтня 2023 року, виданого Славутицьким міським судом Київської області. Станом на 26 грудня 2023 року у боржника відсутні кошти для списання в рахунок погашення боргу. Станом на 28 червня 2024 року кошти на рахунок приватного виконавця не надходили ( а.с. 73-74).
Згідно з довідкою про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води заборгованість за а/н НОМЕР_1 К за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_2 , станом на 01 червня 2023 року становить 146 892,07 грн ( а.с. 17).
Зазначена сума боргу відповідає загальній сумі заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка стягнута з відповідача на користь позивача за рішенням Славутицького міського суду Київської області від 17 листопада 2022 року (47 104,02 грн) та від 20 вересня 2023 року ( 99 788,05 грн).
ОСОБА_2 отримувала послуги на вищевказане приміщення з 01 листопада 2021 року за індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води, які є договорами приєднання ( далі-індивідуальні договори) ( а.с.7-13).
Пунктом 34 індивідуальних договорів передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послуг.
Згідно з пунктом 45 індивідуальних договорів у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з наведених норм вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 цього Кодексу передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статті 604 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє стягувача права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вказаний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження №12-302гс18).
Відтак, стягувач КП «УЖКГ» має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, оскільки після ухвалення Славутицьким міським судом Київської області рішень від 17 листопада 2022 року у справі № 377/462/22 ( провадження № 2/ 377/237/22) та від 20 вересня 2023 року у справі №377/534/23 ( провадження №2/377/242/23), боржник ОСОБА_2 зазначені рішення суду не виконала ні в добровільному, ні у примусовому порядку, отже має непогашену заборгованість перед позивачем.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договором про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022. Воєнний стан діє до даного часу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів, річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Натомість, як вбачається із розрахунку заборгованості, позивач нарахував інфляційні втрати за період з 01 квітня 2022 року по 17 травня 2024 року на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 10 530,25 грн (4 623,13 грн +3 822,86 грн +2 084,26 грн) та на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в розмірі 4 714,68 грн ( 1 234,99 грн + 1 146,41 грн + 1 030,35 грн +635,01 грн +500,49 грн+166,17 грн +1,26 грн), всього 15 244,93 грн; 3% річних за період з 01 квітня 2022 року по 17 травня 2024 року на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 2 910,51 грн (1 161,57 грн + 1 084,20 грн + 664,74 грн) та на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в розмірі 3 603,86 грн ( 777,44 грн+777,35 грн+754,11 грн+627,80 грн+488,21 грн+177,19 грн+1,76 грн), всього 6 514,37 грн; пеню за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2023 року на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі грн 863,76 грн ( 332,58 грн+324,65 +206,53 грн) та на заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 1 821,99 грн ( 340,63 грн+362,97 грн +380,55 грн+338,76 грн+285,65 грн+112,20 грн+1,23 грн), всього 2 685,75 грн, без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року.
До вказаної постанови внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405 від 29 грудня 2023 року, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року.
Так, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено в новій редакції, яким передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням ( у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій, за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Отже, тільки з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону щодо нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року).
Виходячи з викладеного, нарахування відповідачу 3 % річних, інфляційних втрат та пені на суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 47 104,02 грн та на суму заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розмірі 99 788,05 грн можливе лише з 30 грудня 2023 року.
Тому суд не в повній мірі погоджується з розрахунком позивача про нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені з вищенаведених підстав і вважає, що з відповідача на користь позивача, з урахуванням загальної суми заборгованості, стягнутої за вказаними рішеннями суду ( 146 892,07 грн) та меж позовних вимог ( по 17 травня 2024 року), за період з 30 грудня 2023 року по 17 травня 2024 року підлягають стягненню:
3% річних у сумі 1 690,26 грн ( за 140 днів = 2 дні грудня 2023 року +31 день січня 2024 року + 29 днів лютого 2024 року +31 день березня 2024 року +30 днів квітня 2024 року + 17 днів травня 2024 року), виходячи з такого розрахунку: 146 892,07 грн ( загальна сума заборгованості за двома рішеннями суду) :100 х 3 : 365 х 140;
інфляційні втрати у розмірі 2 961,34 грн, виходячи з такого розрахунку: за даними Міністерства фінансів України індекси споживчих цін за період січень - травень 2024 року складали : січень - 100,4 % ; лютий - 100,3% ; березень - 100,5% , квітень - 100,2% , травень - 100,6%; сукупний індекс інфляції за період з 01.01.2024 по 17.05.2024 становить 102,016 % (100,4 % х 100,3 % х 100,5 % х 100,2% х100,6% =102,016 %); інфляційні нарахування становлять: 146 892,07 грн х 102,016 (сукупний індекс інфляції) :100 = 146892,07 х 1,02016 = 149 853,41 ( інфляційні нарахування із сумою боргу) - 146 892,07 грн ( сума боргу) = 2 961,34 грн.
Оскільки пеня нарахована за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2023 року в сумі 2 685,75 грн, тобто в період дії постанови Кабінету Міністрів України №206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05 березня 2022 року в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» №1405 від 29 грудня 2023 року, яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, то з урахуванням положень абзацу 2 частини першої статті 26 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», вимоги про стягнення пені, виходячи з меж позовних вимог, задоволенню не підлягають.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за період 30 грудня 2023 року по 17 травня 2024 року в сумі 1 690,26 грн; інфляційних втрат за період з січня 2024 року по 17 травня 2024 року в сумі 2 961,34 грн, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сплата позивачем при поданні позовної заяви судового збору в сумі 3 028 грн підтверджується платіжними дорученнями АТ КБ «Глобус» № 403 від 28.03.2024 на суму 2 725,20 грн та № 526 від 29.04.2024 на суму 302,80 грн. Вказані суми судового збору (2 725, 20 грн + 302,80 грн) зараховані до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1-3).
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 4 651,60 грн (розмір задоволених позовних вимог) х100 % : 24 445,05 грн ( розмір заявлених позовних вимог) = 19,03 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог). 3 028 грн : х 19,03 :100 = 576, 23 грн (сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» три відсотки річних у розмірі 1 690 (одну тисячу шістсот дев'яносто) гривень 26 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» інфляційні втрати у розмірі 2 961 ( дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну) гривню 34 копійки
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 576 ( п'ятсот сімдесят шість) гривень 23 копійки.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства», код ЄДРПОУ 31476318, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, вулиця Військових будівельників, будинок № 8.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне заочне рішення суду складено 31 липня 2024 року.
Суддя Н. С. Бабич