Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1075/24
Провадження № 2/376/670/2024
"26" червня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Батовріної І.Г.,
за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до відповідача про зменшення розміру аліментів, в якому просив зменшити розмір аліментів що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , з 1/4 частини на 1/6 частину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обгрунтування позову посилається на те, що згідно рішення суду від 08.04.2013 р. з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення Сквирського районного суду Київської області від 08.02.2023 року у справі № 376/2082/2022 з нього стягуються аліменти у розмірі частки на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на період навчання у Білоцерківському національному аграрному університеті. З моменту ухвалення даних рішень сталися істотні зміни його сімейного та матеріального стану та виникли інші обставини, які впливають на можливість утримувати малолітніх дітей та повнолітнього сина. ІНФОРМАЦІЯ_3 у нього народився син ОСОБА_5 , відповідно і виникли обов'язки по його утриманню. З 26.08.2023 р. і на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . До військової служби проживав в с. Личанка, Бучанського району, Київської області разом з малолітнім сином ОСОБА_5 , його матір'ю ОСОБА_6 та її малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько якого помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . 15.12.2023 р. зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 . Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 області про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини заробітку. Враховуючи дані обставини, вважає, що в даний час має право на зменшення розміру аліментів, оскільки відбулися істотні зміни у сімейному та матеріальному стані.
Позивач в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою в якій просить розгляд справи здійснювати у її відсутність, позов не визнає, при цьому відзив на позовну заяву з обгрунтованою позицією, запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони є батьками спільної дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно рішення Сквирського районного суду Київської області від 08.04.2013 р. у справі №1022/3381/2012 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від його доходів, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.10.2012 р. (а.с.13-14)
На час розгляду справи сторонами не оспорюється, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає та перебуває на утриманні ОСОБА_2 .
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачаєьбся, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9)
З копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 15.12.2023 р. зареєстрували шлюб. (а.с.10)
З довідки довідки про склад сім'ї виданої Старостинським округом № 2 Дмитрівської сілської ради Бучанського району, Київської області від 08.03.2024 р. за № 39 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.11).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього. Також судом звертається увага, що під час розгляду позову про зменшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з'ясовує наявність обставин, які дають підстави для зменшення розміру аліментів.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Суд також зауважує, що визначений розмір аліментів також не є незмінним і в разі надалі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (частина перша статті 192 СК України).
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернуто увагу в п.23 Постанови Пленуму №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховного Суду України від 15.05.2006 року.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень ч.2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки сімейний та матеріальний стан позивача змінився у зв'язку з народженням сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач на спростування заявлених вимог не надала жодних доказів та не обгрунтувала свою позицію, суд погоджується з доводами позивача про суттєву зміну як сімейного, так і матеріального стану, а тому вважає необхідним позов задовольнити.
Судові витрати відносяться на рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Сквирського районного суду Київської області від 08.04.2013 р. у справі №1022/3381/2012.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , - аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Батовріна І.Г.