Справа № 373/1532/24
Провадження № 3/373/690/24
30 липня 2024 року Суддя Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець вч НОМЕР_1 , має посвідчення УБД, проживаючого по АДРЕСА_1 .
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28 червня 2024 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 на 48 км. а/д Бориспіль-Дніпро керував автомобілем марки «BMW 525D», н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується показами алкотесту «Drager» 6810 ARВL № 0601, відповідно до якого концентрація алкоголю в повітрі, що ним видихалося, становила 2,78 мл/л при нормі 0,2 мл/л. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 а ПДР України.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
До суду ОСОБА_1 двічі не з'явився, повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань не направив, про причини неявки не повідомив.
Зважаючи на норми ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних доказів.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справу на засадах безсторонності та неупередженості, приходить до висновку щодо відсутності повноважень витребовування додаткових доказів за власною ініціативою. Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 020801 від 28 червня 2024 року; покази алкотесту «Drager» ARВL № 0601; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 червня 2024 року, відеозапис події, що долучений до матеріалів, постановуДарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року.
Частина друга статті 130 КУпАП передбачає, зокрема, відповідальність особи, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; вчинене особою, яка повторно протягом року вчинили будь-яке з порушень, передбачених частиною першою цієї статті..
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Поняття адміністративного правопорушення розкривається шляхом визначення його основних характеристик (склад правопорушення): об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт правопорушення, суб'єктивна сторона.
Суб'єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у керуванні даною особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння вдруге протягом року.
Отже, обов'язковою умовою настання відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП є повторність дій, без якої немає складу адміністративного правопорушення.
Разом з тим, безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення повторно.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно положень КпАП України, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.
З тексту постанови Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2023 року, яка набрала законної сили, вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушення ним вчинено 14 січня 2023 року.
Порушення, яке зафіксовано в даному протоколі, вчинено 28 червня 2024 року, тобто через більше ніж через 1 рік та 5 місяців.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували повторне протягом року вчинення ОСОБА_1 будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Отже, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вважаю за необхідне та можливе застосувати аналогію закону про кримінальну відповідальність, оскільки це не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Підстав кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП не встановлено.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не виявлено.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці.
З врахуванням викладеного, особи, притягуваної до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст.ст. 33, 252, 283 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (UA48899998031303019000010001, Код ЄДРПОУ- 37955989, отримувач - ГУК у Київській обл.м.Київ- 21081300, банк отримувача -Казначейство України(ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Постанова може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Я. І. Керекеза