Справа № 372/4180/24
Провадження № 2-о-124/24
31 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Водолазській Т.Ю.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Обухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області,
Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її батька, в якій зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, однак отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій не можливо отримати медичний документ, який може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, тому заявниця просить встановити факт смерті матері у судовому порядку для можливості реалізації своїх прав, а саме для оформлення виплат на поховання.
30 липня 2024 року винесено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження.
Заявниця в судовому засіданні вимоги заяви підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві. Будучи допитаною в якості свідка показала, що не була на місці захоронення свого батька, який помер в м. Горлівка Донецької області, та не була присутньою на похованні, оскільки на той час вона перебувала поза межами тимчасово окупованої території, та не мала змоги приїхати для поховання свого батька, однак обставини смерті і місце поховання їй відомі зі слів її матері, яка була очевидцем.
Свідок ОСОБА_3 , будучи чоловіком заявниці ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що батько заявниці ОСОБА_2 помер в м. Горлівка, Донецької області, проте він також не був на похованні оскільки, похованням займались сусіди померлого. Факт смерті ОСОБА_2 підтвердив.
Представник заінтересованої особи Обухівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явилась, хоч про день та час місця розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши заявницю, свідка, перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, що передбачено п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України.
Так, за правилами ч.ч.1,2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , уродженця, що підтверджується копією паспорта, копією свідоцтва про народження.
Відповідно лікарського висновку про смерть № 541 виданого від 23.08.2023 року в тому, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер і позований в м. Горлівка, Донецької області, причина смерті - хронічна сердечно судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця, вказані обставини підтверджуються показами свідків, фотознімками та матеріалами справи.
На підставі вказаних документів неуповноваженим органом 26.08.2023 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
Заявниця зверталася із заявою до заінтересованої особи, однак їй було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті батька по причині відсутності належних повноважень органу, що видав свідоцтво, що підтверджується, матеріалами справи.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, факт смерті батька заявниці ОСОБА_2 в м. Горлівка Донецької області.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області.
Таким чином, зібраними по справі доказами підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , на який посилається заявниця у своїй заяві.
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною Постановою Верховної Ради України № 254-VІІІ від 17.03.2016 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно зі ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України (Закону).
Відповідно до ч.1 ст.17 цього ж Закону, у разі порушення положень цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 26.08.2023 року, згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є недійсним, що призводить до неможливості отримання заявником свідоцтва про смерть матері в органах державної реєстрації актів цивільного стану України, що вбачається з відмови начальника Обухівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 травня 2001 року у справі «Кіпр проти Туреччини» (Заява № 25781/94) зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
На підставі викладеного, суд, як виняток, приймає як доказ надане заявником свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та у сукупності з іншими наданими заявницею письмовими доказами, з метою захисту законних прав та інтересів заявниці як громадянина України, вважає їх достатніми для встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 15, 59, 60, 212-214, 256-258 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд,
Заяву задовольнити повністю.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Горлівка Донецької області.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Кравченко