Справа № 372/4144/24
Провадження 1-кс-975/24
ухвала
Іменем України
26 липня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченко Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
26.07.2024 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_6 підозрюється у тому що, 23 липня 2024 року, близько 22 години 50 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи мотоциклом марки/моделі «aprilia» без реєстраційного номеру та рухаючись по вулиці Шевченка, навпроти домоволодіння №85 в напрямку від центру селища міського типу Козин Обухівського району Київської області, в порушення вимог в порушення вимог пункту 2.3 б), д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року (далі - Правила дорожнього руху), згідно з якими «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну», «водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху та в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», маючи можливість заздалегідь виявити небезпеку для руху, що йому становив пішохід ОСОБА_7 , яка була розташована на проїзній частині вулиці попереду відносно напрямку руху мотоцикла, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми та черепно-мозкової травма і її без свідомості госпіталізовано до КНП КОР Київська обласна лікарні, де 25 липня 2024 ОСОБА_7 померла.
Грубе порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3 б), д), 12.3 Правил дорожнього руху України перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, яке спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
24 липня 2024 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111230001406.
24.07.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (фактично з 23 години 00 хвилин 24.05.2024).
25.07.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом з ІПНП України за № 11575 від 23.07.2024, № 11578 від 23.07.2024, № 11634 від 24.07.2024; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.07.2024; протоколом обшуку від 24.07.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 від 25.07.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_6 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 25.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.07.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 24.07.2024.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечив просив обрати йому більш м'який запобіжний захід.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечила, просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, протоколів допиту свідків, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, підозрюваним не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
На наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_6 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який на даний час триває. Тому ОСОБА_6 , користуючись уразливою ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, зокрема, в місцях постійного проведення бойових дій або місцях, непідконтрольних органам державної влади України.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, шляхом впливу на них з метою зміни показань останніми або відмовою від надання таких показань. Незаконний вплив на свідків у цьому провадженні може позбавити орган досудового розслідування можливості зібрати та надати до суду належні і допустимі докази вини підозрюваного ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення - злочин.
Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, а також те, що санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_6 на час досудового розслідування.
Розмір застави не визначається, оскільки внаслідок злочину загинула людина.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шевченко Чуднівського району Житомирської області, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 вересня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання - 23 год. 00 хв. 24 липня 2024 року.
Строк дії ухвали - до 21 вересня 2024 року включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1