номер провадження справи 4/103/24
23.07.2024 Справа № 908/1544/24
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», (69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171)
про стягнення 1 202 061,57 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
За участю представників сторін:
від позивача - Ковальчук К.С., на підставі Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, службове посвідчення № 987 від 26.08.2022;
від відповідача - Бєліков О.С., на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1073762 від 22.07.2024;
23.05.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 02/03.3-20/00912 від 04.04.2024 (вх. № 1679/08-07/24 від 23.05.2024) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», м. Запоріжжя про стягнення 1 202 061,57 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 12.03.2017 по 28.02.2019.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2024 справу № 908/1544/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1544/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/103/24 та підготовче засідання призначено на 27.06.2024.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 підготовче провадження у справі № 908/1544/24 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.07.2024.
В судовому засіданні 23.07.2024 здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».
22.07.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява (вх. № 14693/08-08/24 від 22.07.2024) про вступ у справі № 908/1544/24 у якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» адвоката Бєлікова О.С.
23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява (вх. № 14791/08-08/24 від 23.07.2024) про застосування до позовних вимог Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» 1 202 061,57 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 12.03.2017 по 28.02.2019 у справі № 908/1544/24 наслідків пропуску строку позовної давності.
В судовому засіданні 23.07.2024 представник відповідача адвокат Бєліков О.С. усно пояснив, що ухвали суду по справі № 908/1544/24 про відкриття провадження у справі та про закриття підготовчого провадження у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» не отримувало. Зі змістом позовних вимог представник відповідача ознайомився 22.07.2024 в Електронному кабінеті підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а тому відзив на позовну заяву та інші заяви і клопотання процесуального характеру відповідачем у визначені процесуальні строки не подані.
Відповідно до приписів ст. 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. (ч. 3 ст. 80 ГПК України)
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Досліджуючи подані учасниками докази, та надаючи їм оцінку, суд враховує, що важливим елементом змагальності господарського процесу є наразі стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 ).
Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
З урахуванням викладено, з метою забезпечення дотримання принципів пропорційності та змагальності суд вважає за необхідне прийняти до розгляду Заяву (вх. № 14791/08-08/24 від 23.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» про застосування до позовних вимог Запорізької міської ради про стягнення 1 202 061,57 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 12.03.2017 по 28.02.2019 у справі № 908/1544/24 наслідків пропуску строку позовної давності.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. (стаття 181 ГПК України)
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу № 908/1544/24 до судового розгляду по суті, суд мотивував тим, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, у строки підготовчого провадження у даній конкретній справі, у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 ГПК України).
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
З огляду на те, що суд вирішив за доцільне прийняти до розгляду заяву відповідача про застосування до позовних вимог у справі № 908/1544/24 наслідків пропуску строку позовної давності, з метою надання позивачу можливості подати свої аргументи з приводу вказаної заяви, суд постановляє про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1544/24 для виконання процесуальних дій, які можливо вчиняти лише на стадії підготовчого провадження.
Приймаючи рішення в цій частині суд базується на необхідності неухильного виконання судом завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, шляхом, зокрема, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи для її правильного вирішення та створення належних умов учасникам судового процесу в реалізації ними прав.
Крім того, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, відповідно до якого, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З огляду на завдання господарського судочинства, з метою забезпечення дотримання принципів пропорційності та змагальності, враховуючи особливості предмета спору, значення даної справи для сторін, суд вважає за необхідне з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів і відкласти підготовче засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 177, 181-183, 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1544/24.
2. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 908/1544/24 до 23.09.2024.
3. Відкласти підготовче судове засідання на 20.08.2024 о/об 10 год. 00 хв. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Гетьманська, 4 (корпус 1).
Телефон контакт-центру 0-800-501-492.
4. Запропонувати позивачу у строк до 09.08.2024 надати в письмовому вигляд на адресу суду та направити відповідачу нормативно і документально підтвердженні аргументи з приводу заяви відповідача про застосування до позовних вимог у справі № 908/1544/24 наслідків пропуску строку позовної давності, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповідних пояснень і доданих до них доказів відповідачу.
5. Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, неподані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
6. Роз'яснити учасникам справи, що заяви і клопотання по справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПКУ і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до засідань (в строки встановлені судом).
7. Суд наголошує, що з 18 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон № 3200-ІХ в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, який передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи (усіх форм власності) в обов'язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді.
Зміни до процесуального закону передбачають негативні наслідки для осіб, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зробили цього. Зареєструвати електронні кабінети можливо за посиланням: https://id.court.gov.ua/.
8. При направленні у судове засідання уповноважених представників учасників справи, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують повноваження представників.8. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
10. Отримати інформацію про стан розгляду справи можливо на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/. Ознайомитись з процесуальними документами у справі - в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Попередити сторони про відповідальність передбачену ст. 135 ГПК України.
Відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Суддя Н.Г. Зінченко