номер провадження справи 5/104/24
30.07.2024 Справа № 908/1563/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (вул.Володимира Грищенка, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39587271)
До відповідача: Науково-виробничо-комерційне Товариство з обмеженою відповідальністю “Диана-92” (пр. Соборний, буд. 189, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 13632351)
про стягнення 63 636,78 грн.,
Без виклику представників сторін
27.05.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” до Науково-виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана-92” про стягнення 63636,78 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 справу №908/1563/24 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1563/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Присвоєно справі номер провадження - 5/104/24 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 27.06.2024.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
30.07.2024 судом прийнято рішення.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №11410DHK9RAP016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 в сумі 24 999,88 коп., яка виникла в період з січня 2022 по березень 2022 року. У зв'язку з порушення відповідачем строків оплати позивачем на підставі п. 6.2.1. договору нараховано пеню в сумі 11 608,16 грн. Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 3 908,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 23 119,75 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву Науково-виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана-92” від 24.06.2024 за вих. №025, в якому зазначено, що у НВК ТОВ «ДИАНА-92» станом на 21.06.2024 року існує заборгованість перед ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в сумі 24 999,88 грн. Вказана заборгованість виникла за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року і становила на 25 липня 2022 року 99 999,88 грн. На зазначену дату відповідачем було запропоновано реструктуризацію боргу, яку погодило ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» за графіком згідно гарантійного листа від 25.07.2022 року за вих. №082. Три з чотирьох частин (75%) боргу відповідачем погашено згідно графіку, про що свідчать платіжні інструкції НВК ТОВ «ДИАНА-92», які додано до цього відзиву. З останньою частиною платежу у товариства виникли ускладнення, оскільки економічний стан підприємства значно погіршився з початку війни, а Запоріжжя є прифронтовим містом, тож небезпечність його розташування та близькість фронту змусило виїхати велику кількість людей, які потенційно складали цільову аудиторію товариства. Другим фактором збитковості після початку повномасштабного вторгнення до України стало те, що основний товар, на підставі якого отримувався дохід підприємства, а саме - зброя, став дефіцитним товаром, оскільки ускладнилась логістика постачання та деякі постачальники стали зовсім недоступні. Отже, на сьогоднішній день НВК ТОВ «ДИАНА-92» звернулось до позивача з пропозицією реструктуризації наявної суми заборгованості в розмірі 24 999,88 грн. та погашення судових витрат позивача. Лист-пропозицію за вих. №24 направлено позивачу 21.06.2024 року на електронну пошту. Також відповідач зазначив, що борг НВК ТОВ «ДИАНА-92» перед ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ» в розмірі 24 999,88 грн. визнає та гарантує його погашення згідно графіку з реструктуризації, що буде погоджений обома сторонами.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд
Відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” щодо розмежування функцій з постачання та розподілу газу, а також згідно з постановою НКРЕКП (Регулятора) від 28.05.2015 № 1640 з 01 липня 2015 року було анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, видану ПАТ “ЗАПОРІЖГАЗ” та Постановою НКРЕКП від 28 травня 2015 року № 1652 ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району) видано Товариству з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ”.
З 01.07.2015 ліцензовану діяльність з постачання газу (відносини купівлі-продажу) проводить Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (як постачальник газу), а ліцензовану діяльність з розподілу газу (транспортування, встановлення вузлів обліку газу, облік газу, тощо) проводить АТ “ЗАПОРІЖГАЗ” (як Оператор ГРМ).
На виконання вищевказаного закону НКРЕКП постановою від 30.09.2015 № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, який регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем, із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення:
2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Споживач зобов'язується поінформувати постачальника про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу, (абз.2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ).
Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг своєю постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, які регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.
Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи (п. 3 Правил).
З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (далі - Постачальник) та Науково-виробничо-комерційним Товариством з обмеженою відповідальністю “Диана-92” (далі - Споживач) укладено договір № 11410DHK9RAP016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 2.9.1 договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
Відповідно до пункту 2.9.2 договору, на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.9.3 договору).
У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. (п. 2.9.5 договору).
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором, (пункт 3.4 Договору).
У пункті 4.1 договору зазначено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата газу за договором здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку:
- 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця що передує місяцю постачання. Спожива самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. (п.4.2.1.)
- у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. (п.4.2.2.)
- остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. (п. 4.2.3.)
Згідно з п. 5.5 договору сторони мають також інші права і обов'язки, що імперативно встановлені чинними нормативно-правовими актами.
За умовами п. 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 року до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з п.11.2. договору, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.
У Додатку №1 до договору сторони визначили перелік EIC-код точок комерційного обліку Споживача.
Додатковою угодою від 30.12.2021 сторони домовились про узгодження ціни на газ, починаючи з 01 жовтня 2022 року. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 53,00000000 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил.
Договір постачання природного газу між іншими споживачами та їх постачальниками укладається відповідно до вимог чинного законодавства України.
Як свідчать матеріали справи, відповідач є споживачем природного газу за договором № 11410DHK9RAP016 від 01.01.2016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Відповідно до другого розділу Правил постачання природного газу:
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.
Постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
Споживач та його постачальник мають право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.
Розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. У разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу.
На виконання умов договору № 11410DHK9RAP016 від 01.01.2016 протягом січня 2022 р., лютого 2022 р. та березня 2022 р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2516,42 куб. метрів па суму 124 129,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2022 р., лютий 2022 р. і березень 2022 р.
НВК Товариство з обмеженою відповідальністю “Диана-92” звернулось до ТОВ «Запоріжгаз ЗБУТ» з гарантійним листом від 25.07.2022 за вих. №082, у якому просило узгодити графік погашення заборгованості за спожитий газ у розмірі 99 999,98 грн. за період з жовтня 2021 по березень 2022 наступним чином: 29.09.2022 - 25 000,00 грн., 15.10.2022 грн. - 25 000,00 грн., 29.10.2022 - 25 000,00 грн., 15.11.2022 - 24 999,88 грн.
Однак, відповідач несвоєчасно здійснював оплати за поставлений природний газ за січень 2022 р., лютий 2022 р. і березень 2022 р. та здійснив наступні оплати: 17 317,84 грн. -16.02.2022 р.; 46 811,89 грн. - 15.09.2022 р.; 10 000,00 грн. - 19.10.2022 р.; 25 000,00 грн. - 14.11.2023 р., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи.
Обсяг використаного споживачами газу визначається відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» 329-VIII від 09.04.2015 р., а також нормативних документів НКРЕКП, зокрема - Кодексу газорозподільних систем, Типового договору розподілу природного тощо.
Отже, визначення обсягів спожитого споживачами природного газу відноситься до виключної компетенції Оператора ГРМ. При цьому, визначенні Оператором Г'РМ обсяги природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником.
Крім того, з метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами № 2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного і азу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).
Кожному споживачу присвоюється EIС-код (EnergyldentificationCode) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).
Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб'єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюється шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором Г'ГС всім учасникам ринку природного газу.
Після запуску платформи будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:
1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРМ (АТ "ЗАПОРІЖГАЗ") у визначені терміни;
2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу у звітному періоді Споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу;
3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов'язань перед ним інших учасників ринку природного газу.
Відповідно до Глави 2 розділу IV Кодексу ГРС: "З метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).
Для кодування використовується EIC-код. На ринку природного газу використовуються EIC-коди, що присвоєні відповідно до регламенту EIC-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб'єкту ринку природною газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один EIC-код. Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні EIC-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу. EIC-коди, видані уповноваженим органом їх видачі за межами України, місцевим видавничим бюро, є дійсними на території України та приймаються оператором газотранспортної системи. EIC-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій).
Код ідентифікації суб'єкта ринку природного газу відповідної групи - визначений оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи алфавітно-цифровий код. що ідентифікує суб'єкта ринку природного газу, у тому числі споживача, що приєднаний до газорозподільної системи або код точки комерційного обліку, яка використовується для визначення об'ємів та обсягів природного газу для складання актів приймання-передачі між суб'єктами ринку природною газу та їх взаєморозрахунків.
Отже, згідно даних інформаційної платформи за січень 2022 р., лютий 2022 р. і березень 2022 р. НВК ТОВ «ДИАНА-92», ЕІС код 56ХО000DHK9R003 спожито 2516,42 м. куб природного газу.
Таким чином, позивач виконав умови договору № 11410DHK9RAP016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 належним чином та в повному обсязі.
Листом від 20.10.2023 за вих. №697-Сл-3110-1023 ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” направив на поштову адресу НВК ТОВ «ДИАНА-92» Акти приймання передачі природного газу за спірний період, Акт звірки взаємних розрахунків та рахунок на оплату №63000192 від 04.10.2023 за спожитий природний газ. Запропонував підписати Акти та оформлені належним чином по одному екземпляру в найкоротший термін надіслати на адресу товариства і звернув увагу НВК ТОВ «ДИАНА-92» про необхідність негайної спати заборгованості в сумі 49 999,88 грн. за спожитий природний газ та у випадку непогашення вказаного боргу ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” буде змушене звернутись до суду з метою примусового стягнення заборгованості.
Факт направлення вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.10.2023, поштовою накладною №6900210897006 від 23.10.2023 та фіскальним чеком від 23.10.2023.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що НВК ТОВ «ДИАНА-92» перед ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” визнає борг в розмірі 24 999,88 грн. та гарантує його погашення згідно графіку реструктуризації. Крім того, НВК ТОВ «ДИАНА-92» звернулось до ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” з пропозицією реструктуризації наявної суми заборгованості в розмірі 24 999,88 грн. та погашення судових витрат позивача.
На підтвердження чого відповідачем надано до відзиву роздруківку з власної електронної пошти від 24.06.2024 щодо направлення на електронну пошту позивача листа-пропозиції про погашення заборгованості.
Разом з тим, станом на 30.07.2024 сторонами не надано до матеріалів справи мирової угоди щодо узгодження графіку погашення суми основного боргу та судових витрат.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у НВК ТОВ «ДИАНА-92» перед ТОВ “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” існує заборгованість за договором № 11410DHK9RAP016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 за поставлений природний газ у січні 2022 р., лютому 2022 р. і березні 2022 р. в сумі 24 999,88грн., яка визнана відповідача, та вказана сума є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача.
Також, позивачем заявлено до стягнення пеню на загальну суму 11 608,16 грн. за період з 11.02.2022 по 11.09.2022.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За умовами п. 6.2.1 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Контррозрахунку розміру пені відповідачем не надано.
Суд перевіривши розрахунок суми пені, наданого позивачем зазначає, що він здійснений по кожному Акту приймання - передачі природного газу окремо та з урахуванням часткової оплати здійсненої відповідачем, а тому розрахунок суми пені в розмірі 11 608,16 грн. є вірним та підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 11.02.2022 по 20.05.2024 на суму 3 908,99 грн. та інфляційні втрати за період за загальний період з березня 2022 по квітень 2024 на суму 23 119,75 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Контррозрахунку розміру 3% річних та інфляційних втрат відповідачем не надано.
Суд перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем до позову, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” зазначає, що вони здійснені по кожному Акту приймання - передачі природного газу окремо та з урахуванням проведених відповідачем оплат, отже відповідають вимогам чинного законодавства, а тому 3% річних в сумі 3 908,99 грн. та інфляційні втрати в сумі 23 119,75 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Науково-виробничо-комерційного Товариства з обмеженою відповідальністю “Диана-92” (пр. Соборний, буд. 189, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 13632351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ” (вул.Володимира Грищенка, буд. 26-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 39587271; р/р IBAN НОМЕР_1 АТ «Кліринговий Дім», м. Київ, МФО 300647) суму основного боргу за договором № 11410DHK9RAP016 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2016 в розмірі 24 999 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 88 коп., пеню в сумі 11 608 (одинадцять тисяч шістсот вісім) грн. 16 коп., 3% річних в сумі 3 908 (три тисячі дев'ятсот вісім) грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 23 119 (двадцять три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.