Справа № 175/3100/23
Провадження № 2/175/821/23
Іменем України
"18" липня 2024 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадженя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 28 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/81-1/26448. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором було укладено Договір іпотеки № 014/81-1/26448, на підставі якого в іпотеку було передано житловий будинок та земельна ділянка. Оскільки заборгованість за кредитним договором не слачена, позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, поклавши на відповідача судові витрати.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином (поштове повідомлення), проте протягом розгляду справи надав суд відзив, заперечення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
28 грудня 2016 року між ОСОБА_1 (надалі - Боржник) та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Банк) було укладено кредитний договір № 014/81-1/26448 (надалі - Кредитний договір).
28 грудня 2016 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Договір наступної іпотеки №014/81-1/26448, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. за реестровим №3477 (надалі - Договір наступної іпотеки), на підставі якого в іпотеку було передано наступне нерухоме майно:
1) Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 127,6 кв. м., житловою площею 54,9 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять один).
2) Земельна ділянка, кадастровий номер 1221455800:02:001:0204, площею 0,072га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (тридцять один).
27 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» був укладений Договір відступлення права вимоги, за яким відбулася передача новому кредитору права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/81-1/26448 від 28.12.2016 року.
07 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений Договір відступлення права вимоги, за яким відбулася передача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», як новому кредитору, права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/81-1/26448 від 28.12.2016 року.
27 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» був укладений Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки № 014/81-1/26448 від 28 грудня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. 27.12.2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 2356, за яким відбулася передача новому іпотекодержателю права вимоги до ОСОБА_1 за Договором іпотеки № 014/81-1/26448.
27 грудня 2022 року між Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений Договір відступлення права вимоги за Договором іпотеки №014/81-1/26448 від 28 грудня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т.В. 27.12.2022 року зареєстрований в реєстрі за №2358, за яким відбулася передача новому іпотекодержателю права вимоги до ОСОБА_1 за Договором наступної іпотеки № 014/81-1/26448.
На підставі вказаних договорів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права кредитора за Кредитним договором № 014/81-1/26448 від 28 грудня 2016 року та права іпотекодержателя-за Договором іпотеки № 014/81-1/26448 від 28 грудня 2016 року.
Позивач зазначає, що він як правонаступник не реалізував своє право, щодо стягнення заборгованості, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість не сплачує.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на часвиконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону України «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; 2)право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (статті 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»).
У пункті 9.5 Іпотечного договору від 28 грудня 2016 року, сторони передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, як вважає суд, є неналежним способом захисту.
Частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону України «Про іпотеку»), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Зазначений правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц, провадження №14-112цс19.
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).
Судом встановлено, що сторонами погоджено іпотечне застереження, а саме сторони визначили у договорі іпотеки обидва передбачені частиною третьою статті 36 Закону способи задоволення вимог іпотекодержателя.
При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки
Позивачем до матеріалів справи було долучено Вимогу про усунення порушення та докази направлення її відповідачу, проте суд не може вважати це належними доказами щодо застосування позивачем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, встановленого договором іпотеки.
Разом з тим, за змістом ч.1 ст.12, ч.1 ст.33 та ст.35 Закону, реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону. Недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі №310/11024/15-ц у постанові від 29.05.2019 року.
Судом встановлено, що 16 травня 2022 року суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Новік Л.М. було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 175/4216/20, яким позов АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «РАФФАИЗЕН БАНК АВАЛЬ» суму заборгованості за кредитним договором № 014/81-1/26448 від 28.12.2016 року у розмірі 748 854 гривень 09 кошійок (без врахування штрафних санкцій), яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 631 860 гривень 75 копійок; заборгованості за відсотками у розмірі - 116 93 гривень 34 копійки та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11232,81 грн.
Позивач в свою чергу зазначає, що ним не було реалізовано своє право, як правонаступника Кредитора, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/81-1/26448 від 28.12.2016 року.
Суд звератє увагу, позивач, як правонаступник Кредитора, має право звернутись до суд із заявою про зміну сторони у виконавчому провадження для реалізації свого права за основним зобов'язанням та стягненням заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 26.07.2024.
Суддя О. М. Білоусова