Справа № 173/2342/24
Номер провадження1-кп/173/186/2024
іменем України
30 липня 2024 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
в складі : головуючого судді - ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську угоду про визнання винуватості за обвинувальним в кримінальному провадженні № 12024041430000347 від 01.07.2024 року щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ
Дніпропетровської області, українця, громадянина України,
із середньою освітою, не працюючого, не одруженого,
утриманців не маючого, фактично проживаючого без
реєстрації за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого, моб. тел - НОМЕР_1 .
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про те, що від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено, останній раз згідно з Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року на 90 діб, 30 червня 2024 року близько 18 год. 30 хв., знаходячись у м. Верхньодніпровськ, Кам'янського району, Дніпропетровської області на загальнодоступній території, розташованій біля багатоповерхового будинку по АДРЕСА_2 , за усним запрошенням гр-на ОСОБА_6 пройшов до земельної ділянки, яку гр-н ОСОБА_6 використовує у якості огороду. Після чого ОСОБА_5 , побачив, як ОСОБА_6 лишив на столі свій мобільний телефон марки «TECNO» «РОР4 LTE» синього кольору, у якому знаходилась картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 , та пішов на огород. У свою чергу ОСОБА_5 , у результаті раптово-виниклого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, визначив даний мобільний телефон об'єктом свого злочинного посягання, та скориставшись тимчасовою відсутністю уваги власника за своїм майном, з метою реалізації вказаного вище злочинного умислу, діючи з корисливим мотивом та метою подальшого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи їх подальшого настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи при цьому, що своїми діями він вчиняє незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, взяв у руки вищезазначений мобільний телефон, та пішов із городу. Після цього, ОСОБА_5 , маючи реальну можливість розпоряджатись даним мобільним телефоном, із викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3297/24 від 01.07.2024 року матеріальний збиток на загальну суму 2567 гривень 40 копійок, в цінах діючих на момент скоєння кримінального правопорушення.
16 липня 2024 року між начальником Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024041430000347 від 01.07.2024 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , із захисником, адвокатом ОСОБА_4 , що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 0963 від 12.10.2000року , з іншого боку, на підставі ст.ст. 52, 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні Жовтоводської окружної прокуратури за адресою: АДРЕСА_1 , укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої: підозрюваний ОСОБА_5 , під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони погодилися на призначення покарання підозрюваному, ОСОБА_5 , за ч.4 ст.185 КК України, у виді 5-ти років позбавлення волі та враховуючи, думку сторін, що виправлення ОСОБА_5 , можливе без відбування покарання, сторони узгодили звільнення підозрюваного від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, термін якого буде визначений судом з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При погодженні виду і розміру покарання сторони врахували вимоги ч. 1 ст. 66 КК України, обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , якими є щире каяття, а також відсутність обставини, які обтяжують покарання, у відповідності до ст. 67 КК України, особу підозрюваного, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, утриманців не має, повністю визнав свою вину.
Потерпілим ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 469 КПК України надано письмову згоду прокуророві у вказаному кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між ним та ОСОБА_5 .
В угоді також передбачені наслідки укладення угоди, її затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , проти затвердження угоди не заперечував, пояснивши, що угода укладена добровільно в його присутності, наслідки укладення угоди його підзахисному роз'яснені.
Прокурор просив затвердити угоду, укладену між ним, обвинуваченим ОСОБА_5 , його захисником адвокатом ОСОБА_4 , яку вони підписали добровільно 16.07.2024. При цьому, потерпілий ОСОБА_6 , відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, надав свою згоду на укладення цієї угоди. З узгодженою сторонами мірою покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутність. Згідно поданої заяви підтвердив надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Вислухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, з'ясувавши зміст поданої угоди та обвинувального акту, суд приходить до наступних висновків.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та кваліфікація його дій за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками умисного таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, є правильною.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_6 , надав свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_5 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_5 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, не навчається, утриманців не має, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують його покарання у виді щирого каяття та відсутність обтяжуючих обставин.
Сторонами угоди узгоджена міра покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, із урахуванням наявності низки обставин, які пом'якшують покарання, а саме, що ОСОБА_5 , щиро розкаявся, беззастережно визнав свою винуватість.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 , та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій злочину правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого потерпілим ОСОБА_6 , не подавався.
Запобіжний захід не застосовувався та підстав для його застосування суд не вбачає.
Питання про речові докази, яким визнаний мобільний телефон «TECNO» «РОР4 LTE» синього кольору, у якому знаходилась картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 , суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 394, 468, 469, 472, 473, 474, 475 КПК України, - суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 липня 2024 року між начальником Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024041430000347 від 01.07.2024 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із захисником, адвокатом ОСОБА_4 , що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 0963 від 12.10.2000 року у кримінальному провадженні № 12024041430000347 від 01.07.2024 року, за ч.4 ст.185 КК України щодо ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з встановленням випробувального терміну строком один рік.
На підставі п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, чи роботи.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати - відсутні
Речові докази: мобільний телефон «TECNO» «РОР4 LTE» синього кольору, у якому знаходилась картка мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_2 , переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили повернути останньому.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовується.
Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав призначення покарання менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому, згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу, угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції після його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1