25 липня 2024 рокуСправа №160/11831/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2024р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви від 20.05.2024р., просить:
- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 не у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року;
- зобов'язати відповідача-2 призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 08.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні розміру пенсії позивачеві, призначеної на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. по справі №160/10557/23;
- зобов'язати відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VІ від 02.09.2008р., починаючи з 08.04.2023р. та з урахуванням раніше проведених виплат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №160/10557/23 її позов було задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду. На виконання наведеного рішення суду, пенсійним органом було призначено позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, розмір якої розраховано відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте, таку пенсію позивачеві призначено не з дня настання права на неї, а з 18.04.2023р. (з дати подання заяви про призначення пенсії) та при призначенні такої пенсії не було застосовано положення ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо мінімального розміру пенсії шахтарям. На звернення позивача від 01.03.2024р., листом від 27.03.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання судових рішень у справі №160/10557/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було повторно розглянуто її заяву про призначення пенсії та з 18.04.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, розмір якої розраховано відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає такі дії та бездіяльність пенсійних органів протиправними, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.05.2024р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов'язано відповідачів-1,2 надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.70).
10.06.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що станом на 18.04.2023 позивач не досягнула встановленого Законом № 1058 пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (50 років), відтак відсутні підстави для застосування положень п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058 при визначенні дати призначення пенсії, а враховуючи те, що призначення пенсії відбулося на виконання судового рішення, та враховуючи відсутність у такому судовому рішенні покладення на Головне управління обов'язку щодо призначення позивачу пенсії з будь-якої іншої дати, аніж з дати звернення, дії Головного управління в даному випадку є правомірними, оскільки відповідають положенням законодавства та змісту судового рішення (а.с.79-82).
14.06.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача-2 (Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 по справі № 160/10557/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 18.04.2023; ключовим правовим питанням, яке було предметом розгляду судової справи № 160/10557/23 - це право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно, питання щодо обчислення розміру пенсії (наявність чи відсутність у позивача права за умови наявності відповідного стажу) за нормами статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» судом першої інстанції у справі № 160/10557/23 не розглядалось. Окрім того, відповідач-2 посилається на свої дискреційні повноваження у спірних правовідносинах (а.с.91-94).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 25.07.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №160/10557/23, яке набрало законної сили 20.12.2023р., позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду (а.с.27-34).
На виконання наведеного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було призначено ОСОБА_1 з 18.04.2023р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» частини першої статті 13 Закону №1788 та п.2 ч.1 Прикінцевих положень Закону №1058, що підтверджується копіями рішення пенсійного органу №046050016446 від 19.01.2024р. та листа відповідача-2, наявними у справі (а.с.23-24,99).
Позивач звернулася до відповідача-2 із заявою від 29.02.2024р., в якій просила переглянути дату призначення їй пенсії та змінити її з 18.04.2023р. на 08.04.2023р., оскільки вона звернулась за призначенням пенсії у строк не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку; здійснити перерахунок її пенсії на підставі ст.8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», починаючи з 08.04.2023р. (а.с.21-22).
Листом від 27.03.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання судових рішень у справі №160/10557/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було повторно розглянуто її заяву про призначення пенсії та з 18.04.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, розмір якої розраховано відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується змістом копії відповідного листа (а.с.23-24).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача-1 щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 не у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року; з бездіяльністю відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні розміру пенсії позивачеві, призначеної на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. по справі №160/10557/23, у зв'язку з чим позивач просить захистити її порушене право на належне пенсійне забезпечення шляхом визнання таких дій та бездіяльності відповідача-1 протиправними та зобов'язання відповідача-2 призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 08.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VІ від 02.09.2008р., починаючи з 08.04.2023р. та з урахуванням раніше проведених виплат.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Загальні принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Так, згідно положень п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058 визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148 від 03.10.2017р. (далі - Закон №2148) внесено зміни до Закону №1058, зокрема, абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058 викладено у такій редакції: "Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність".
У відповідності до ст.1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон №345) встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно до ст.8 Закону №345 (у редакції чинній з 11.10.2017р.) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 11.10.2017р. особам, пенсія яким призначена за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, які відпрацювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 7,5 років для жінок та на яких розповсюджується дія Закону №345, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Так, як встановлено судом з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2023р. у справі №160/10557/23, яке набрало законної сили 20.12.2023р., позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням висновків суду (а.с.27-34).
На виконання вище наведеного рішення суду, відповідачем-1 було призначено позивачеві з 18.04.2024р. пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» частини першої статті 13 Закону №1788 та п.2 ч.1 Прикінцевих положень Закону №1058, при цьому, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 становить 21 рік 8 місяців 15 днів, що підтверджується копіями рішення пенсійного органу №046050016446 від 19.01.2024р., розрахунку стажу та листа відповідача-2, наявними у справі (а.с.23-24,54,99).
Окрім того, зі змісту трудової книжки позивача та пільгової довідки вбачається, що позивач працювала по Списку №1 з повним робочим днем на підземних роботах в шахті з видобутку руди, що передбачено ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (а.с.14-20,25-26,112-121).
З аналізу вищенаведених обставин та наведених доказів, можна дійти висновку, що позивач працювала повний робочий день на підземних роботах та має підтверджений пільговий стаж за Списком №1, який становить 21 рік 8 місяців 15 днів, що не заперечується і відповідачами.
Таким чином, відповідно до положень абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058 та ст.8 Закону №345 (чинними з 11.10.2017р.), при призначенні позивачеві пенсії за Списком №1, відповідач-1 повинен був перевірити чи має позивач право на встановлення їй мінімального розміру пенсії у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму та у разі наявності такого права у позивача здійснити відповідний розрахунок пенсії позивача.
Разом з тим, відповідачем-1 таких вищенаведених дій вчинено не було, таких доказів матеріали справи не містять, судом із наданих матеріалів справи не встановлено, а відповідачами не надано, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні позивачеві розміру пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1, призначеної з квітня 2023 року.
При цьому, у наведеному вище рішенні від 19.06.2023р. судом було встановлено, що «…станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла визначеного пунктом а) частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII пенсійного віку при наявності необхідного пільгового стажу…» (а.с.27-34).
Вказане судове рішення набрало законної сили 20.12.2023р., а отже, обставини встановлені у ньому не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть участь та сама особа, стосовно якої встановлено ці обставини за приписами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до пенсійного органу 18.04.2023р. із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення визначеного пунктом а) частини 1 статті 13 Закону №1788 пенсійного віку, в межах трьох місячного строку, встановленого п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058, а відповідно остання має право на призначення їй пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто, з 08.04.2023р.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідачем-1 не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача-1 щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року; бездіяльності відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні позивачеві розміру пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1, призначеної з квітня 2023 року, виходячи з норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем жодними доказами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача-1 щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року; бездіяльності відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні позивачеві розміру пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1, призначеної з квітня 2023 року, суд приходить до висновку, що відповідач-1, вчинивши наведені дії та бездіяльність, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, суд приходить до висновку, що вищенаведеними діями та бездіяльністю, відповідач-1 порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача-1 щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року; бездіяльності відповідача-1 щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні позивачеві розміру пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1, призначеної з квітня 2023 року, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню, виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і слід зобов'язати відповідача-1 призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 08.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VІ від 02.09.2008р., починаючи з 08.04.2023р. та з урахуванням раніше проведених виплат, враховуючи те, що судом встановлено протиправність вищенаведених дій та бездіяльності відповідача-1, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача-1 призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 08.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії; здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачеві в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VІ від 02.09.2008р., починаючи з 08.04.2023р. та з урахуванням раніше проведених виплат, що є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.04.2023р. було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та саме наведений пенсійний орган проводив призначення пенсії позивачеві згідно рішення суду від 19.06.2023р., то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачеві пенсії за віком.
З огляду на зазначене, заявлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
Такий підхід висловлений у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 10.05.2024р. у справі №160/20957/23.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції до платіжної інструкції №45061170 від 07.05.2024р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 968 грн. 96 коп., виходячи із розрахунку: 1937,92 грн./2 (а.с.8,42,51,52,69).
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, до Відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня подання заяви про призначення пенсії - з 18.04.2023р., а не з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 08.04.2023 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1, призначеної з квітня 2023 року
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) призначити та виплачувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, починаючи з 08.04.2023 року з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" № 345-VІ від 02.09.2008р., починаючи з 08.04.2023р. та з урахуванням раніше проведених виплат
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва